Субкультури список: Молодіжні субкультури список 21 століття. Нові субкультури: ванількі, тамлер-герл, «корейська хвиля. Металісти

Содержание

Тематична зустріч «Молодіжні субкультури»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Молодіжні субкультури» —

тематична зустріч

 

 

 

 

 

 

 

 Про захід:

 Чи добре ми знаємо наших учнів? Що їм подобається, чим вони захоплюються, що їх цікавить? Одна з таких тем – це молодіжні субкультури. Чому саме ця тема сьогодні:

  1. Актуальність
  2. Сучасність
  3. Зацікавленість учнів та 100% увага протягом всього заходу
  4. Тема охоплює різні галузі знань (література, історія, музика, культура взагалі)
  5. Тема дає можливість використовувати різні форми роботи.

 

        За можливістю запросити на захід представника однієї чи кількох субкультур.

 

 Мета: розширити знання учнів про поняття та класифікацію молодіжних субкультур, з історією їх виникнення, моральними та культурними цінностями, атрибутикою, чинниками небезпеки;

розвивати вміння розмежовувати істинне від уявного;

виховувати бажання до саморозвитку та самоосвіти, спонукати до систематичного читання.

Обладнання:

  • Мультимедійне обладнання
  • Презентація
  • Відеоролики та відеокліпи
  • Підбірка літератури за темою

 

Час проведення заходу: 45-60 хв.

 

 

       Вступ

        Ваш вік – надзвичайно складний і важливий період у житті кожної людини. Саме в цей час, коли ви вже не діти, але ще й не дорослі, шукаєте своє місце в такій групі, яка може задовольнити ваші потреби, єднає спільні інтереси, спільне ставлення до світу.

        Молодіжні субкультури… Що це? Пристанище для однодумців у океані суспільних догм, мікрореальність, яка повністю задовольняє «его» індивідуума, чи просто маскарад? Спробуймо знайти відповіді на ці запитання.

        Субкультура – зведення накопичених певним світоглядом цінностей і порядків групи людей, об’єднаних специфічними інтересами, що визначають їхній світогляд.

        Субкультура – це, на думку тих, хто не хоче «бути як всі», пошук справжніх людських цінностей. Увага на екран:

        Субкультура – соціальне угрупування, у якому кожен з його представників себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв’язок один з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм. Наприклад, субкультура «толкієністів», які грають у рольові ігри за мотивами фентезі-повістей Толкієна, найчастіше мають власні клуби, а «поттермани» (фанати Гаррі Поттера) – одна з наймолодших субкультур, учасники якої згуртовані лише віртуально завдяки книжкам Джоан Роулінг.

        Кожен представник чи носій субкультури приймає норми, цінності, картину світу, стиль життя та інше за зразок свого існування. Паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування (жаргон (сленг), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін.).

        Спроби заборонити, знищити молодіжні субкультури породжують протестні, агресивні групи.

        Субкультура формується також у музиці, моді та ритуалах. Наприклад, вершиною структури можуть бути модельєри, моделі, рекламні агентства та відомі особистості. Молодь, отримуючи інформацію з телепередач про моду, з музичних кліпів, журнальної реклами, створює власні бачення та стає носієм або представником відповідної субкультури.

        Молодіжні субкультури практично нічим не відрізняються від субкультур взагалі. Підлітків у субкультурах приваблює переважно можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

        Можна виділити 5 головних характеристик молодіжних субкультур:

  1. Специфічний стиль життя і поведінки
  2. Наявність власних норм, цінностей, картини світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді
  3. Протиставлення себе решті суспільства
  4. Зовнішня атрибутика, яка має символічне значення
  5. Ініціативний центр, який генерує тексти

Тепер можна вивести означення:

        Молодіжна субкультура – будь-яке об’єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку, традиції, тексти, норми і цінності.

 

Основна частина

        Розглянемо коротенько найпоширеніші з угрупувань.

Хіпі

        На початку свого існування угрупування основну частину його складали підлітки цілком забезпечених батьків. Під впливом східних містиків, які проповідували пошуки гармонії і щастя за межами матеріального світу тисячі хлопців і дівчат тікали з дому, селилися комунами і жили незалежним ні від кого життям, відпускаючи якомога довше волосся.

Волоссю хіпі надавали неабиякого значення. В одному з найвідоміших маніфестів хіпі «Маніфесті Сталкера» написано: «Недаремно споконвіку бунтарі, які протестували проти надмірної раціоналізації суспільного життя, люди мистецтва – художники, музиканти, поети – не дуже поважали перукарів… Волосся – це наче антени, які дозволяють вловлювати найтонші коливання фізичного і біологічного поля.»

Увага на екран: https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo

(з початку – до 1 хв. 40 секунд)

        Крім розкішних «патлів» на голові, хіпі мали й інші форми відзнак, найвідомішою з яких є «фенічка» або «фенька». Її вважають вершиною хіповського самовираження. «Фенька» може бути якою завгодно. Саме слово походить від вільної інтерпретації англійського «thing», тобто «річ». Спочатку так називали будь-які дрібнички, які дарували один одному. Пізніше так стали називати прикраси, причому виключно саморобні. Найчастіше «феньки» — це сплетені з бісеру браслети, які, крім функції декору, несуть і інше сенсове навантаження.

Всесвітньовідомий Джон Леннон був представником хіпі.

Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=VOgFZfRVaww

 

Репери й хіп-хопери

        «Реп» — це виключно музичний стиль, у той час як «хіп-хоп» є тією субкультурою, яка, окрім репу, вбирає в себе ще й ді-джеїнг, графіті, специфічну форму одягу, деякі види спорту, брейк-денс та ін., а відповідно, є значно ширшим поняттям, аніж просто «реп».

Яскравий представник напрямку – музикант, співак 50 Cent. Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=SRcnnId15BA

        Історія хіп-хопу – це приклад того, як буквально за одне покоління «босяцький» фольклор американського негритянського гетто перетворився на світовий мейнстрим, а дворові хулігани – на світових суперзірок.

        Почалося все приблизно 1969 року в «чорних» кварталах Нью-Йорка, які називають Південний Бронкс. За легендою, започаткував цей рух DJ Кул Херк, який запустив у мову слівце «b-boys» (скорочення від «break boys», тобто «ламані хлопці», ті, які танцюють брейк). Але суспільство розшифрувало це як «bad boys» (хулігани), а їхніх подруг охрестили «flygirls», тобто «мушки», крикливо одягнені й густо нафарбовані дівчата з вулиці. Зрозуміло, що це ще не був хіп-хоп, але початок було покладено.

        Після нетривалих вуличних боїв і мирних переговорів між різними групами було встановлено типовий «прикид» хіп-хопера – зазвичай спортивні костюми, дуті болонієві безрукавки, несиметрично натягнуті на голову бейсболи і обов’язковий елемент – величезні кросівки (бажано бібі) із ще більшими «язиками». Аксесуарами до цього всього слугували золоті ланцюги на шиї зі знаком долара та вузькі затемнені окуляри. Масивні золоті прикраси в поєднанні зі спортивними костюмами були подібні на медалі олімпійських чемпіонів, що дуже подобалося хіп-хоперам.

Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo (4.20-5.10)

 

Готи

        Не становить жодних труднощів упізнати таких людей. Гот обов’язково одягнений у чорне і в нього обов’язково мармурово-біла шкіра. Готика – явище естетичне, а похмурі образи – не більше, ніж епатаж.

        На стиль вплинула не музика Середньовіччя, а атрибутика епохи романтизму з усією його вампірсько-вурдалацькою образністю й естетикою жахіття.

Характерний зовнішній вигляд готів:

  • Чорний (темний) одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані черевики;
  • Чорний корсет, обтислі чорні нарукавники і чорне максі (для дівчат), одяг під старовину, кльошовані рукави, шкіряний одяг;
  • Шипований нашийник;
  • Срібні прикраси окультної тематики.

Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo (3.15-4.20)

 

Скінхеди

        Часто скінхедів вважають фашистами. Образ, який ці бритоголові хлопці (а деколи й дівчата) створили навколо себе постійними бійками, сплутався у масовій свідомості з групами неонацистів, які теж здебільшого голять свої черепи і люблять носити одяг темних кольорів. Насправді скінхедів-фашистів не існує, як не існує християн-мусульман чи українських індіанців.

        Відома легенда про виникнення цього руху. Це сталося десь у портових містах Великобританії наприкінці 50-х – початку 60-х років 20-го століття. Звичайні британські хлопці зі звичайних, небагатих родин після звичайного трудового дня сиділи собі в пересічному пабі й пили пиво в очікуванні чергового конфлікту з матросами з торгових суден. Довго чекати не доводилося: приходили матроси і давали хлопцям доброго прочухана… Якось після бійки хлопці поголили волосся (що дуже зручно у вуличних бійках, бо немає за що вчепитися (звідси і походить назва «скінхед» (у перекладі з англійської – гола голова)), відірвали від своїх курток коміри, підкотили штани і взули свої робочі черевики Dr. Martens. Вигляд у них був якщо й не страшний, то принаймні агресивний. Щоправда, матросів це все одно не лякало й вони таки давали хлопцям прочухана, але сам імідж міцно засів у головах мешканців робітничих районів, які почали його наслідувати і швидко поширили цю моду країною.

        Звісно, не можна стверджувати, що ця субкультура була повністю англоподібною. Серед скінхедів набув поширення чоловічий шовінізм, а в 70-х роках до нього додали ще й побутовий расизм, хоча політичні погляди руху сформовані переважно в дусі інтернаціонального пролетаризму. Але мудро сплетінням політики рядові скінхеди не цікавилися. Вони проводили час у бійках, слухали музику «ска» і поміж усім цим додали до свого гардеробу ще одну річ, яка стала сьогодні класичною ознакою приналежності до цієї групи – підтяжки.

        До нас цей рух потрапив разом з панк-рухом. На сьогодні він змішаний з рухом футбольних хуліганів. Скінхедів можна побачити, коли вони вболівають  за свою улюблену команду в якомусь пабі чи на стадіоні.

 

Фріки

        Представники цього угрупування люблять яскраво одягатися і поводитися, привертаючи до себе увагу. Тут і яскраві кольори одягу, і тату, і різноманітний пірсинг. По суті, ці люди не лише яскраво виглядають, а й мислять так само. Зазвичай це співаки, письменники, композитори (переважно творчі натури). Одним із тих представників шоу-бізнесу, хто епатує публіку своїм зовнішнім виглядом, є співак Мерилін Менсон.

Увага на екран:

 https://www.youtube.com/watch?v=Ypkv0HeUvTc

 

Фрик-культура – це культура сміливих і абсолютно відв’язних людей.

        Плюси: немає ніякого негативного ставлення до світу і до «не своїх», немає нічого такого, проти чого вони вороже виступають.

        Мінуси: саме їхня свобода є головним мінусом. Вона дає все, тоді як на них самих неможливо вплинути ззовні, тобто доки це нешкідливо і весело, але невідомо, у що це виллється потім… І ніхто їх не може зупинити.

 

 

  Фу́́рі

        Фурі (англ. furry) — субкультура, що поєднує людей, які захоплюються антропоморфними тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Відмінною рисою субкультури є прагнення до втілення образу антропоморфної тварини у творчості, або собі через ідентифікацію з нею.

Антропоморфною твариною прийнято вважати вигадану істоту, що поєднує у собі якості людини та тварини як в анатомічному, так і духовному плані.

Наділяються людськими якостями в основному хижі ссавці — леви, гепарди, лиси, вовки, а також гризуни. Ці звірі покриті хутром, тому у англомовних носіїв субкультури мають прізвисько «пухнасті» (furries). Це слово традиційно є назвою субкультури.

Субкультура фурі тісно пов’язана з співтовариствами шанувальників диснеївської анімації: «Король-лев», «Chip and Dale Rescue Rangers», «Gummi Bears», «The Secret of NIMH». Саме в диснеївській анімації антропоморфна тварина повноцінно оживає, набуваючи ті чи інші риси людини, стає доброю або злою, боягузливою або хороброю.

Поняття субкультури фурі поєднує:

  •                  Шанувальників анімаційних фільмів або оповідань з участю антропоморфних тварин. Наприклад: мультфільм «Король-лев» або цикл романів «Редволл» письменника Брайена Джейкса.
  •                  Художників, що полюбляють малювати антропоморфних тварин, тобто митців фурі-арта.
  •                  Усіх, хто ототожнює себе з антропоморфними тваринами.

Представників субкультури поєднує різнобічний інтерес до антропоморфних тварин. Отже, головна ідея феномену фурі це антропоморфні істоти.

Шанувальники мультфільмів часто малюють улюблених персонажів, або пишуть оповідання про них. Подібний вид творчості позначується термінами фан-арт або фанфік (ці терміни використовується не тільки в субкультурі фурі).

 

Металісти і байкери

        Їх надихає та об’єднує музика у стилі «метал». Представники цієї субкультури зазвичай носять чорні джинси або шкіряні штани, шкіряні куртки «косухи», чорні футболки або балахони з логотипом улюбленої групи, напульсники – шкіряні браслети із заклепками або шипами, ланцюги на джинсах, звичайні чоботи, кросівки, в основному мають довге волосся. Проте одяг не є основним атрибутом субкультури.

        Байкер – це водій мотоцикла. Для нього байк – стиль життя, а не просто швидкий та зручний спосіб пересування. Серед байкарів зустрічаються релігійні люди, чимало й атеїстів. Але всіх їх об’єднує віра в одного кумира – швидкість. Байкер живе і помирає, прагнучи до позамежного. У цьому байкери схожі на спортсменів. Певною мірою байкінг – спорт, але спорт екстремальний. Закований у чорну шкіру бородач, з ніг до голови покритий татуюваннями, може виявитися майстром спорту міжнародного класу з мотокросу та чемпіоном країни якогось року, але він прийшов у субкультуру байкарів, щоб насолоджуватися свободою та швидкістю.

Вашій увазі український відео кліп про байкарів:

https://www.youtube.com/watch?v=f9DzFDufVXs

 

Панки

        Термін «панк» увійшов в українську мову з англійської, має дуже багато значень. Найдавніша згадка про нього належить ще до часів Вільяма Шекспіра, коли слово означало найдешевшу категорію вуличних повій. У сучасній англійській «punk» означає «гниле дерево», «гниль», «непотріб» і все інше у цьому ж дусі. Наприкінці 60-х років, коли власне і зародився цей молодіжний рух, журналісти так і називали молодь, яка стояла біля його витоків.

        Серед представників цього руху існує красива легенда про те, що панками стали хіпі, які розчарувалися в ідеї загальної любові. Можливо, це так і є, тим більше, що ідеологія оригінального панку, а не його сурогатної місцевої версії, полягає у невизнанні будь-якого насильства, повазі до батьків і абсолютному «пофігізмові», замішаному на доброму гуморі.

        Для того, щоб краще собі уявити суть панку, наведу одну історію, яку можна вносити в підручники з історії субкультури, оскільки вона є кольоровою ілюстрацією панківського духу. У світі корпорація Mc Donald’s відома своїми гамбургерами і безкоштовними туалетами. Так сталося, що в одному місті цей фаст-фуд було побудовано безпосередньо біля точки збору місцевих панків. Зрозуміло, що після напоїв, які панки дуже поважають, мають потребу часто бігати до туалету. Це зовсім не сподобалося менеджерам ресторану. Тому через деякий час туалет вирішили зачинити. Що роблять панки? Вони викрали пластмасового містера Рональда Макдональда (рудого кучерявого клоуна, символ Mc Donald’s) і наступного дня на і’мя директора фаст-фуду приходит пакет, у якому вкладено відрізаний палець ляльки. Пакет супроводжується листом, у якому сказано, що у випадку, якщо туалет не відчинять найближчим часом, то панки кожного дня присилатимуть керівництву фаст-фуда якусь частину тіла клоуна. У цій історії – сутність панків як моделі поведінки.

Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo (2.30-3.15)

        Для того, щоб зрозуміти сутність панків як моделі музики, слід послухати відповідні музичні групи. З найвідоміших рекомендують послухати Velvet Underground, Stooges, Iggi Pop та інші. Саме з музикою пов’язані й «ірокези» — очевидно, найвідоміший символ панку. Наступний відео кліп – яскравий приклад даного угрупування:

https://www. youtube.com/watch?v=Nj6aM9ljdQU

 

 

Ваніль(ки)

        Виключно дівчача субкультура, яка з’явилася не так давно.

        Головні атрибути: фотоапарат з великим об’єктивом, окуляри, чобітки «уги». Читають Пауло Коельо, полюбляють каву, сигарети з ванільним запахом, Нью-Йорк та Париж.

        Плюси: наївні, ніжні, романтичні дівчата, чуттєві, які «літають у небесах».

        Мінуси: паління, надмірне захоплення кавою.

 

Гопники

        Гопник (гоп, гопота) – представник радянської та пострадянської субкультури, утвореної в результаті проникнення кримінальної естетики в робітниче середовище; людина, що вимагає гроші або якісь цінні речі від інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Зазвичай хлопець із малозабезпеченої родини. Слово походить з російської мови. За однією з версій, воно утворилося від старої абревіатури ГОП (городское общество презрения, ГОПи існували на початку 20-го століття), за іншою – від слів «гоп-стоп» (на злодійському жаргоні – пограбування, напад, збройний грабіж).

        Відеокліп Серьоги «Бумер» можна подивитися як приклад даної субкультури:

https://www.youtube.com/watch?v=6rugPqaOqKM

        Гопи виникли після Другої світової війни як наслідок украй низького рівня життя, загибелі на війні мільйоні чоловіків, дітей яких виховувала вулиця, та тотальної зубожілості. В умовах такої «боротьби за шматок хліба» з хлопців-підлітків виростали справжні злодії.

        Особливості гопів:

  • Ходять зграйками по декілька осіб;
  • Носять «кепку» та спортивні штани;
  • Улюблені прохання: «дай рубас», «займи гривень десять, завтра віддам, мамой клянусь»;
  • Усі один одного називають «Васями»;
  • Лузають насіння («сємки»).

        Стиль одягу середньостатистичного гопа виглядає приблизно так: спортивний костюм, кросівки, поверх цього може бути надягнута шкіряна куртка або сільська «дубльонка» (взимку), а найголовніше – «кєпка». Цей елемент одягу є гордістю і честю кожного гопа. Хоча досі у вжитку використовують класичні чорні «шапки-воровки». Стиль розмови гопів – українсько-російський суржик. Гопи зазвичай дуже обмежені і нецікаві особи, та й не дивно, адже вони – наслідок ніяк не задовільного стану державної економіки і суспільно-ментальної ситуації.

На наступному відео ви побачите, як виглядають гопники в 10 країнах світу:

https://www.youtube.com/watch?v=13OgMw4Qyn8

 

Емо

        Термін з’явився у середині 80-х років минулого століття як скорочення від слова «емоція». ЕМО – стан душі тинейджера, який чутливо реагує на те, що відбувається навколо, вразливий, часто не знаходить розуміння ні серед однолітків, ні в родині.

        Емо – культура ідеально підходить для людей депресивних, невпевнених у собі, для скромних і чутливих підлітків.

        Свої почуття емо виражають в музиці та поезії.

        Існує спеціальний імідж емо: криве, рване пасмо волосся до кінчика носа, що закриває одне око, а на потилиці – коротко обстрижене. Їх легко можна впізнати по чорному та рожевому кольорах в одязі. Символіка – серце із поперечною тріщиною, череп з кістками, пістолет, чорна зірка.

Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo (5.10-6.00)

 

Ролевики

        Це людт, які люблять грати за сценарієм. Вони можуть поставити свою улюблену книжку як спектакль і жити так тривалий час. По суті, все те ж саме, як під час зйомок фільму, тільки без камер.

Увага на екран:

http://texty.org.ua/pg/video/omelyan/read/17916/Tolkijenisty_posuntesa_Na_pole_vyhodat_rolovyky_z

        Плюси: тільки розвинені в інтелектуальному плані люди стають ролевиками. Вони обов’язково освічені, начитані і вельми інтелігентні й миролюбні.

        Мінуси: небезпека «загратися» за тим чи іншим сценарієм і вже не вийти з ролі. За таких ситуацій людина просто вибивається із суспільства.

 

 Растамани

        На їхній погляд, можна: любити людей, палити траву, байдикувати, осягати сенс життя, розповідати іншим про растафарі, філософствувати, грати на барабанах, носити дреди і слухати регбі; не можна:вживати свинину, молюсків, сіль, оцет, рибу без луски, коров’яче молоко, палити тютюн, пити ром і вино, носити речі з чужого плеча, істи приготовану іншими їжу, грати в азартні ігри, торкатися мертвих, проповідувати негідним.

        Плюси: досить спокійна культура і нешкідлива для суспільства (як кажуть: чим би дитя не тішилось…).

        Мінуси: по суті, їх заняття – це неробство, така людина навряд чи стане кимось визначним у соціальному житті.

 

Заключна частина

        Молодіжна субкультура є формою соціальної адаптації молоді. Вона є своєрідним буфером між традиційною культурою та панівною системою молодіжної культури.

        Дорослішаючи, у людини минає потяг до тієї чи іншої субкультури. Неформальний спосіб життя притаманний особам саме підліткового віку. А належність до тієї чи іншої субкультури – це своєрідний спосіб продемонструвати дорослим власні погляди на життя. Тим більше, що підліткам взагалі характерне протиставлення себе дорослим. Тому тинейджери об’єднуються з іншими однодумцями й доводять, що в них є власні життєві позиції. Зазвичай бажання належати до певної субкультури з віком зникає. До цього потрібно ставитися лише як до одного з етапів життя. А вашим батькам я б порадила не реагувати бурхливо на таке волевиявлення. Між іншим, практично всі підлітки проходять через певні групи (гуртки, секції, неформальні рухи). Психологи навіть вважають, що це сприятиме подальшому нормальному розвитку.

        Багато людей упереджено ставляться до представників молодіжних субкультур, зовсім не знаючи, що більшість з них не мають аж ніякого відношення до криміналу, сексуальній розбещеності, сатанізму. Навпаки – це звичайні у спілкування підлітки, більшість з яких початківці – музиканти, письменники, художники та досить обдаровані люди. Наприклад, справжній рокер – це начитана людина, а у справжніх готів дуже високі моральні цінності.

        Представники субкультур виступають проти деяких чинних правил і для цього об’єднуються в групи, створюючи тим самим свою маленьку систему (зі своїм одягом та законами) на противагу системі великій. Але слід зазначити, що існують соціально-небезпечні групи – гопники, сатаністи, скінхеди та інші.

        Кожен має право бути індивідуальним. Молодіжні організації існували завжди, лише самовиражалися по-різному.

 

 

 

 

Список використаних джерел:

  1. Бусел Ю. Молодіжні субкультури в Україні / Ю.Бусел // Психолог. – 2009. — №31-32. – С.3-16.
  2. Щорс В. Субкультура – новітня цінність у сучасному суспільстві / В.Щорс // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2011. — №1. – С.24-27.
  3. Нартова Т. Не хлібом єдиним… Молодіжні субкультури в Україні: ХХ століття / Т.Нартова // Соціальний педагог. – 2011. — №7. – С.33-50.
  4. Заїка Н. Бути собою – головний принцип черкаських неформалів / Н.Заїка // Газета «Прес Центр». – 2008. — №7 (134).
  1. Субкультури [Електронний ресурс]/ ХОБЮ ім. Б. Лавреньова  — // YouTube. —  Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=w1T1J6oTf5c. — Назва з екрана. – Дата публікації: 18.05.2012. — Дата перегляду: 21.10.2019.
  2. Субкультуры [Електронний ресурс] // YouTube. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo. — Назва з екрана. – Дата публікації: 26.02.2012. — Дата перегляду: 21.10.2019.

 [Електронний ресурс] // YouTube. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=VOgFZfRVaww . — Назва з екрана. – Дата публікації: 20.12.2012. — Дата перегляду: 21.10.2019.

 [Електронний ресурс]  // YouTube. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=SRcnnId15BA. — Назва з екрана. – Дата публікації: 16.06.2009. — Дата перегляду: 22.10.2019.

 [Електронний ресурс]: музыкальная композиция группы «Король и Шут» — «Кукла Колдуна»/ Использованы кадры их фильма — «Van Helsing» / Премастеринг выполнен в среде — adobe premiere pro // YouTube  — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Nj6aM9ljdQU. — Назва з екрана. – Дата публікації: 26.08.2013. — Дата перегляду: 23.10.2019.

  1.  Серёга Черный Бумер клип [Електронний ресурс].  // YouTube. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=6rugPqaOqKM . — Назва з екрана. – Дата публікації: 08.12.2017. — Дата перегляду: 23.10.2019.

 

Молодіжні субкультури: ознаки, історія, види | Kursak.com

Зміст

  • ВСТУП
  • 1. Загальні поняття та ознаки молодіжних субкультур
  • 2. Історія виникнення молодіжних субкультур
  • 3. Класифікація молодіжних субкультур
  • 4. Найбільш відомі субкультури
    • Straight edge
    • Байкери
    • Готи
    • Металісти
    • Моди
    • Растамани (растафарі)
    • Панки
    • Рейвери
    • Репери
    • Скінхеди
    • Футбольні вболівальники
    • Хакери і кракери
    • Хіпі
    • Емо
  • 5. Причини та мотиви вступу молоді до субкультур

Курсова робота з психології на тему “Молодіжні субкультури”

Зміст

ВСТУП

Актуальність даної теми полягає в тому, що юнацькі субкультури стали одним з істотних факторів соціалізації сучасних підлітків. Дані соціологічних досліджень підтверджують, що значна частина учнів старших класів ідентифікує себе з тією чи іншою субкультурою, і певну кількість старших школярів відчуває на собі її відчутний вплив.

У той же час вплив на учнів ряду неофіційних юнацьких культур таїть в собі соціальні небезпеки, так як одні субкультури транслюють ідеї екстремізму чи дискримінації, інші – проповідують кримінальний спосіб життя, треті – пропагують вживання психоактивних речовин і т.д. Дані субкультури створюють ризик для соціалізації молоді. Представники таких субкультур досить часто виходять за рамки встановлених правил, здійснюють ексцентричні вчинки. Для того щоб виявити шкідливу субкультуру, необхідно скласти психологічний портрет представника цієї субкультури і виявити мотиви її членів. На даний момент багато людей оперують лише суперечливими стереотипами і міфами про субкультурах і можуть приписувати шкідливість цілком нешкідливим субкультурам, не помічаючи при цьому шкідливість іншої.

У зв’язку з цим реакція офіційних органів влади, громадськості, педагогів навіть на звичайні прояви юнацької субкультури часто буває вкрай жорсткою. Нерідко у вихователів, вчителів виникають сильні негативні емоції, що перешкоджають самовизначенню і побудови конструктивної взаємодії з представниками юнацьких субкультур.

Все більше підлітків щодня в усіх країнах світу стають неформалами. Тому необхідно знати про цю культурну нішу, розуміти її і бути готовим зіткнутися з її представниками у реальному житті.

Стан опрацьованості теми. Незважаючи на актуальність теми, по ній існує досить мало робіт, оскільки вивчення субкультур – відносно новий напрямок у вітчизняних гуманітарних науках. За останні два десятки років з цієї тематики найбільш численними є дослідження молодіжної субкультури, що розкривають соціально-філософські (С. І. Левікова), естетичні (Е. А. Раманаускайте), соціологічні (Д. В. Петров), соціально-психологічні (Л . В.Шабанов) аспекти даного феномену. Вивчено також окремі різновиди молодіжних субкультур (І. І. Клявіна, Б. В. Купріянов, А. Є. Подобін, С. В. Родіонов, Т. Б. Щепанська), взаємодія молодіжних субкультур із соціальними інститутами (А. А. Артюх , С.А.Вороніна), регіональні характеристики субкультурної диференціації молоді (М. В. Блохіна).

Мета роботи. Описати найбільш поширені субкультури.

Для досягнення даної  мети встановлені такі  завдання:

  1. Описати загальні поняття та ознаки молодіжної субкультури.
  2. Розповісти про історію виникнення молодіжних субкультур.
  3. Привести класифікацію молодіжних субкультур.
  4. Описати найбільш розповсюджені молодіжні субкультури.
  5. Виявити причини та мотиви вступу молоді до субкультур.

Об’єктом дослідження в даній роботі є поняття субкультури.

Предметом дослідження є озанки молодіжних субкультур.

1. Загальні поняття та ознаки молодіжних субкультур

Субкультури — це сукупність культурних зразків, тісно пов’язаних з домінантною культурою і у той же час відмінних від неї. Субкультура – це спільність людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від більш широкого поняття культури, відгалуженням якої вони є. Найчастіше субкультури переходять у окремі ідейні поняття, бо важко назвати культуру, до якої б вони відносились.

Хоча поява терміну «субкультура» у науковій літературі датується 30-ми рр. ХХ ст., дійсного поширення він набув у 1960-70-х рр., у зв’язку з дослідженнями молодіжних рухів.

Субкультура формується під впливом таких чинників:

·  Вік;

·  етнічне походження;

·  релігія;

·  соціальна група;

·  місце проживання.

Цінності субкультури не означають відмови від національної культури, культури, що прийнята більшістю, вони є лише деякими відхиленнями від неї.

Задля визначення соціально-культурних установок, що протистоять фундаментальним принципам “базової” культури, використовується термін “контркультура” – набір норм і цінностей групи, різко суперечить нормам і цінностям, що панує в суспільстві, «частиною якого» ця група є.

Молодіжна контркультура, за визнанням дослідників, вимагає свідомої відмови від системи традиційних цінностей та заміни їх контрцінностями – свободою самовираження, особистої причетності до нового стилю життя, установкою на ліквідацію репресивних і регламентуючих моментів людських відносин, повною довірою до спонтанних проявів почуттів, фантазії, уяви, невербальних способів спілкування.

З точки зору культурології субкультура – це такі об’єднання людей, які не суперечать цінностям традиційної культури, а доповнюють її.

Субкультура – частина суспільної культури, що відрізняється від переважної. У більш вузькому сенсі, термін означає соціальні групи людей – носіїв субкультури.

Молодіжна субкультура створюється самими молодими людьми для молодих, вона езотерична, конкретні її варіанти зрозумілі лише знаючим.

Молодіжна субкультура – явище елітарне, через нього проходять деякі молоді люди і відхиляючись від традиційної культури, в дійсності націлена на включення молодих людей в суспільство.

Ознаки субкультур:

• Субкультура може відрізнятися від домінуючої культури мовою, манерою поведінки, одягом і т. д.

• Основою субкультури можуть бути стиль музики, спосіб життя, певні політичні погляди.

• Деякі субкультури носять екстремальний характер і демонструють протест проти суспільства або певних суспільних явищ.

• Деякі субкультури носять замкнутий характер і прагнуть до ізоляції своїх представників від суспільства.

• Іноді субкультури розвиваються і входять як елементи в єдину культуру суспільства.

Більш вузьким поняттям, близьким до субкультури, але  таким, що не підміняє її, є фендом (англ. fandom – фанатства) – спільнота шанувальників, як правило, певного предмета (письменника, виконавця, стилю).

Фендом може мати певні риси єдиної культури, такі як «тусовочний» гумор і сленг, схожі інтереси за межами фендому, свої видання та веб-сайти.

Однак більшість фендому не утворюють субкультур, будучи зосереджені лише навколо предмета свого інтересу.

Також з поняттям субкультури іноді плутають поняття хобі, захоплення людини будь-яким заняттям (геймери, хакери і тп). Спільноти людей з загальним хоббі можуть утворювати стійкий фендом, але при цьому не мати ознак субкультури (загального іміджу, світогляду, єдиних смаків у багатьох сферах).

2.

Історія виникнення молодіжних субкультур

«Історія молодіжних субкультур бере початок у 50-х роках XX століття. Вперше вони з’явилися в Британії і США і досить швидко поширилися у Західній Європі. На Заході існує два погляди на виникнення цього явища. У Британії вчені у своїй “теорії субкультури” розглядають молодіжні рухи як “момент ідеологічного опору буржуазних цінностей сучасного західного суспільства”, спосіб подолання класових відмінностей, тобто молодь в просторі субкультури бореться з мораллю і моральністю, нав’язаної буржуазією і, долаючи протиріччя суспільства в своєму малому просторі, потім соціалізується і входить у звичайне життєве русло. Американські вчені визначають молодіжні субкультури як спосіб переходу з підліткового стану у доросле в сучасному індустріальному суспільстві. Вважається, що підлітки, перш ніж стати дорослими, неодмінно повинні поваритися в цій субкультурній каші».

В Англії та США у 50-ті роки XX століття: спочатку з’являються специфічні журнали для молоді, які рекламують певні товари і певний стиль життя. Перша субкультура, яка з’явилася в Англії – моди. Робітнича молодь з нижчого класу, трохи вище оплачувана, намагалася походити на більш високий клас “білих комірців”.

Специфічний стиль: моторолери, рок-музика, гомосексуальна практика і наркотики на танцполах, де збиралися моди. У той час це були амфетаміни. Стиль був нав’язаний засобами масової інформації, схеми моделювання поведінки працювали за законами маркетингу, в якості товарів рекламувався певний набір: амфетаміни, моторолери, нова мода, “класна” музика – так створювався образ життя. Трохи пізніше з’являються такі субкультури – це хіппі і бітники, а потім скіни і панки. Об’єднує їх те, що різкі відмінності від соціальної норми в одязі (субкультурні коди одягу) і поведінці маргіналізують молодь, відокремлюють її від основного суспільства. Рок-музика і її зміст (тексти пісень), стає транслятором ідеології. Музика є полем спілкування та подальшої діяльності, приводом для зустрічей. Музичні кумири – предмети наслідування, герої, за якими йдуть у всьому. Кумири, власне кажучи, і є тими “локомотивами”, які просувають певний спосіб життя, в тому числі наркоспоживання.

Такий успіх субкультур і поширення субкультурних ідеологій був викликаний точно прорахованими потребами цільових груп, якими була молодь із середнього і нижнього класів. Виробники ідеологій апелювали до потреб, позначеним певною піраміді Маслоу, використовуваної всіма рекламістами та маркетологами. Реально існуючі потреби стимулювалися рекламними закличними обіцянками. Наприклад, сатанинська біблія Антона ЛаВея (настільна книга кожного, хто поважає себе, сатаніста) починається типово рекламними закликами, стимулюючими потреби в самоактуалізації: “Ти будеш рівним Богам! Ти станеш вище інших людей!” Якщо говорити про хіпі, то ця субкультура заснована на стимуляції статевих потреб: “Робіть любов, а не війну! Все, чого ви потребуєте – це любов!” Руйнуються суспільні табу, пропагується вільна любов.

Субкультура хіпі – одна з найстаріших молодіжних субкультур. Рух сформувався в Сан-Франциско в середині 60-х рр. . XX ст. як протест проти обивательщини. В основу  ідеології хіпі було покладено філософське вчення, пов’язане з «рухом Ісуса». Вони дотримуються пацифістських поглядів, сповідують ідею «непротивлення злу насильством», схильні до творчості.

Близькі за багатьма параметрами до хіпі растамани. Растафарі (раста) – це релігія загального панування Джа (спотворене «Єгова»). Растамани – переконані пацифісти, особливо протестують проти расизму. Дві особливості затвердили всесвітній характер раста-руху – марихуана і реггі.(Цею напрямок музики зародився в 60-і рр. XX ст. на Ямайці).

Панки – молодіжна субкультура, що виникла наприкінці 60-х – початку 70-х років у Великобританії, США, Канаді та Австралії, характерними особливостями якої є критичне ставлення до суспільства і політики. З панк-роком тісно пов’язане ім’я відомого американського художника Енді Уорхола, який  продюсував групу Velvet Underground. Панки також мають дуже міцний союз з деякими іншими субкультурами (металісти, готи і ін)

Готика зародилася в кінці 70-х рр.   XX ст. на хвилі пост-панку. Ранні готи досить багато взяли у панків, вони виглядали також як панки, з тією лише відмінністю, що домінуючим кольором одягу і волосся був чорний (з вставками білого, червоного або пурпурного) і срібними прикрасами. Спочатку готами називали виключно шанувальників музичних готичних груп. Поступово готи придбали власний стиль життя, ціннісну ієрархію і менталітет.

Байкери. Перших байкерів називали «харлеістамі» – по відомій марці мотоцикла «Harley-Davidson». Справжнє визнання ці мотоцикли отримали в 30-х рр.. ХХ ст. в США. У 40-х рр.. ряди байкерів поповнилися за рахунок ветеранів другої світової війни.

Вітчизняна субкультура байкерів, як і хіпі, пережила принаймні два підйоми: один в кінці 70-х – початку 80-х рр.., Інший – вже у 90-і рр.. Українські байкери,  більш законослухняні, ніж американські «Ангели пекла».

Історію неформальних організацій нашої країни можна розділити на три своєрідні «хвилі».

Перші неформали з’явилися також в 50-х роках ХХ століття. Це були так звані  «стиляги»   – епатажна міська молодь, яка одягалася і танцювала «стильно», за що отримала презирливе визначення «Стиляги». Основне звинувачення, яке висували їм, – «схиляння перед Заходом». Музичні пристрасті «стиляг» – джаз, а потім рок-н-рол. Жорстка позиція держави щодо інакомислення в ті роки призвела до того, що після деякого часу напівпідпільного існування «стиляги» досить швидко зникли.

«Друга хвиля» визначалася як внутрішніми, так і зовнішніми умовами – молодіжний рух набуває значну складову – рок-музику. Саме в цей період (кінець 60-х – початок 80-х рр..) Більшість молодіжних об’єднань починало набувати рис «класичного неформалітета»: аполітичність, інтернаціоналізм, орієнтованість на внутрішні проблеми. У молодіжне середовище проникали наркотики. Рух сімдесятників був глибше, ширше і триваліший за часом. Саме в 1970-і рр.. виникає так звана «Система» – радянська хіпова субкультура, яка представляла собою цілий конгломерат угруповань. «Система», оновлюючись через кожні два-три роки, вбирала в себе і панків, і металістів, і навіть криміногенних люберів.

Початком «третьої хвилі» молодіжних рухів можна вважати 1986 р.: існування неформальних груп було визнано офіційно,тема «неформалітета» стає сенсацією. Ці об’єднання можна назвати «альтернативних».

Слід зазначити, що на цьому етапі розвитку молодіжних субкультур стали сприяти преса, телебачення та інші ЗМІ, а на даний момент особливо – Інтернет. Деякі субкультури  використовуються умілими ділками в комерційних цілях. Субкультура стала досить популярним явищем і навіть засобом заробітку грошей.

3. Класифікація молодіжних субкультур

Існує багато різноманітних видів класифікацій молодіжних субкультур. Розглянемо найвідоміші.

Класифікація молодіжних субкультур по соціально-правовій ознаці:

• Асоціальні – стоять осторонь від соціальних проблем, але не загрожують суспільству.

Приклади: панки (девіз: “Живемо тут, зараз і сьогодні”), мажори (це люди, які проповідують теорію хайлайфізма (“високий рівень життя”), вони вміють заробляти гроші, їх приваблює західний спосіб життя), рокоббілі (шанувальники рок- н-ролу (девіз: “Поєднання вишуканості з вільним поводженням”), рокери, хіпі, тощо.

• Антисоціальні – яскраво виражений агресивний характер, прагнення утвердити себе за рахунок інших, моральна глухота.

Приклади: банди – це об’єднання (частіше за все підлітків) за територіальною ознакою.

• Просоціальні – це соціально-позитивні, які приносять користь суспільству. Ці об’єднання вирішують соціальні проблеми культурно-захисного характеру (захист пам’яток, реставрація храмів, екологічні проблеми …).

Приклади: зелені.

• Неформали художньої спрямованості.

По спрямованості інтересів (М. Топалов):

– Захоплення сучасною молодіжною музикою;

– Устремління до правопорядкової діяльності;

– Активно займаються певними видами спорту;

– Близькоспортивний – різні фанати;

– Філософсько-містичні;

– Захисники навколишнього середовища.

Класифікація професора  С.А.Сергеєва:

– Романтико-ескапістський субкультури (хіппі, індіаністи, толкіністи, з відомими застереженнями – байкери).

– Гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери і т.п.),

– Кримінальні (“гопники”, “любери”)

– Анархо-нігілістичні (панки, екстремістські субкультури “лівого” і “правого” спрямування), які можна також назвати радикально-деструктивними.

4. Найбільш відомі субкультури

Straight edge

Straight edge (англ.шлях навпростець, скорочено sXe) – більш філософське відгалуження панк-культури, рух або скоріше спосіб життя, характерними рисами якого є повна відмова від наркотиків (включаючи легальні алкоголь і тютюн), розбірливість в статевих зв’язках, а також політичні погляди, характерні всьому панк-руху.

Спочатку виник в середовищі американських панк-рок виконавців як заклик проти популяризації образу брудного вічно непросихаючого панку, Straight edge швидко перетворився на етико-світоглядне рух, що ставить на перше місце ідею самоконтролю і особистої свободи, і  на початку 80-х став досить розповсюдженим вибором серед американських панків, особливо в Вашингтоні та Бостоні, де утворилися дуже могутні хардкор-сцени. До середини 80-х ця культура розповсюдилася і за межі Штатів, хоча до початку 90-х великого поширення на інших континентах не набула.

Байкери

Байкери – одні з не багатьох, для кого слова “один за всіх, всі за одного” – не порожній звук, а стиль життя. Вони пройшли еволюцію від диких орд, розсікають по сільських дорогах безкрайньої Америки, до елітної, жорсткою, що має справу з величезними грошима організації, мережею огорнула планету. Простіше кажучи, байкер – це водій мотоцикла, хоча не все так просто. Байкери – це саме субкультура. Для них байк – стиль життя, а не просто швидкий та зручний спосіб пересування. Серед байкерів зустрічаються щиро релігійні люди. Вистачає і атеїстів. Але всіх їх об’єднує одна віра, і поклоніння одному кумиру – Швидкості. Байкер живе і вмирає, прагнучи до позамежного. У цьому вони схожі на спортсменів. Певною мірою байкінг і є спорт, але спорт екстремальний. Закутий у чорну шкіру суворий бородань, з ніг до голови покритий татуюваннями, може виявитися майстром спорту міжнародного класу з мотокросу та чемпіоном країни тисяча дев’ятсот якогось року, але він прийшов у субкультуру байкерів, щоб насолоджуватися свободою та швидкістю.

Історія байкерів почалася в 1901 році, коли компанія двадцятирічних винахідників з американського штату Мілуокі почала працювати над моторизацією велосипеда. Над створенням первістка трудилися Вільям Харлей і Артур Девідсон, а в розробці брали участь два брата Артура – Уолтер і Вільям.У результаті вийшло конструктивно нове явище. Справа в тому, що лише Вільям і Артур зробили свою продукцію чимось більшим, ніж просто мотоцикл. Ступінь контакту водія з отриманим гібридом нагадувала взаємини вершника з норовистим і вередливим, але від того не менш улюбленим скакуном. Видавані ж звуки, рівень адреналіну в крові і розвиваються швидкості просто не мали аналогів. Прагнення до великих швидкостей і спонукало компанію на створення потужних і сильних двигунів і мотоциклів.

Готи

В основі готичного руху лежить готична музика, яка виросла з пост-панку. Тому готовий прийнято все-таки вважати музичним напрямом. Взагалі з панку з’явилося багато напрямів, в тому числі і декадентське – більш депресивний і похмуре (згодом «готичне»). Зовнішній вигляд готовий – чорні вбрання, летючі миші, вампірські зуби та інша символіка – все, що має хоч якесь відношення до естетики смерті. Згодом до декадентському колориту стали додавати містичні символи, причому без будь-яких спроб пов’язати їх між собою і осмислити. Ця невизначеність і є слабке місце готичного руху: як субкультуру, яка не має чіткої ідеології, її постійно тягне в різні боки, причому ці відхилення не завжди прикрашають репутацію готовий.

Готи сприймають свій рух як протест проти масової свідомості, несмаку і строкатості. Поки попса складає свої «три слова, 2 акорду» про любов, гот, весь вигляд якого нагадує про смерть, йде на кладовище. При цьому не важливо, що він там буде робити: думати про марність всього сущого або просто веселитися з друзями.

Проте сенс життя готів – це сама готика – як кут сприйняття життя, а зовсім не культ смерті. Готика – явище естетичне, а похмурі образи – не більше ніж епатаж. Безглуздо шукати сенс життя в смерті – його там немає. Смерть – це нагадування, привід прагнути до життя.

Металісти

Металісти (металхеди або металери) – це молодіжна субкультура, натхненна музикою в стилі “Метал”, що з’явилася в 1980-і роки.

На відміну від інших субкультур, таких як готи і панки, металісти позбавлені яскраво вираженої ідеології і зосереджені лише навколо музики. Тим не менш, є деякі риси, які можна назвати типовими для значної частини металістів.

Деякі дослідники стверджують, що у слухачів важкого року і металу вище тяга до агресії та депресії. Однак психологи сходяться на тому, що це не наслідок, а причина захоплення важкою музикою. За словами прихильників, важка агресивна музика допомагає їм випускати негативні емоції, не збирати їх у собі. Таким чином, деякі металісти несвідомо використовують метал як засіб психотерапії.

Метал-музика в наш час стала дуже популярною. Щодо інших стилів це молодий жанр, який встиг підкорити серця багатьох людей незалежно від їхнього віку. Для суспільства він породив таку субкультуру як металісти, а також про те, що прихильників метал-музики стає все більше з кожним роком.

Моди

У модів немає коріння, немає традицій, культури, на відміну від іншого вільного племені в джунглях Британського молодіжного суспільства – Рокерів.

Моди не зацікавлені у збереженні рок-н-ролу, поклонінні їзди, любові до мотоциклів і моторолерам.

Моди відрізняються байдужістю, аж до повного ігнорування до рок-н-ролу. Вони нікого не ідеалізують, і якщо їм потрібно кудись виїхати, вони користуються послугами автобусів, скутерів і ранніх моделей Форд Zephyr.

Страшні звуки уривистій одержимою мови, божевільний сміх, і пильний погляд – характерні особливості модів.

Не обов’язково, що всі моди агресивні, але їхня уніформа дає багатьом підліткам можливість направити свою агресію і відчай в єдине русло і знайти цю горезвісну вічно вислизає індивідуальність.

Моди (англ.Mods від Modernism, Modism) – британська молодіжна субкультура, яка сформувалася в кінці 1950-х рр.. в середовищі лондонської дрібної буржуазії та досягла піку в середині 1960-х рр. . Моди прийшли на зміну тедді-боїв, і пізніше з середовища самих радикальних модів сформувалася субкультура скінхедів.

В якості транспорту моди вибирали собі моторолери, при цьому нерідкі були зіткнення з рокерами і байкерами (власниками мотоциклів).Моди, як правило, зустрічалися в клубах та на приморських курортах, таких як Брайтон, де в 1964 році проходили скандально відомі вуличні зіткнення між рокерами і модами.

У другій половині 60-х рр.. рух модів зійшло на спад і відроджувалося з тих пір лише епізодично. В кінці 70-х рр.. стиль модів був узятий на озброєння деякими панк-групами.

Растамани (растафарі)

Субкультура, що виникла в 20-і рр.. XX ст. на Ямайці і що йде корінням в синкретичні культи країн Африки та Карибського басейну.

У зовнішньому вигляді, крім майок з листом каннабіса, беретів, в’язаних балахонів і шапок (саморобних) розцвічених червоно-жовто-зеленим (кольори прапора Ефіопії), у растафарі є й інші знаки відмінності. Це кілька довгих волосків з вплетеними у них нитками, камінчиками, кульками або ще чим-небудь і, звичайно ж, дреди – довгі локони, заплетене в кіски, натерті воском для волосся і скручені в щільні тяжі.

Растафарі вважають, що все цінне для людства зародилося в Африці. Африка – це рай на Землі, де живуть растафарі, згідно волі великого Джа. Вони оголошують Вавилону (білої культурі) війну. З їхньої точки зору, можна: любити людей, палити траву, байдикувати, осягати сенс життя, розповідати іншим про растафарі, філософствувати, грати на барабанах, боротися з Вавілоном, носити дреди і слухати реггі;не можна: їсти свинину, молюсків, сіль, оцет, риб без луски, коров’яче молоко, палити тютюн, пити ром і вино, носити речі з чужого плеча, є приготовлену іншими їжу, грати в азартні ігри, торкатися мертвих, проповідувати негідним.

Панки

Панки зовні непривабливі. Кричущі зачіски (півнячий гребінь, чуб), одяг (на голому тілі шкіряний піджак, полотняна тканина на тонкій сорочці з жабо), сережки на обличчі і у вухах. Культ неохайності в усьому. Грубий жаргон, близький до жаргону “зони”. Поведінка непристойна .Багато хто з них вживає наркотики, спиртні напої, токсичні речовини. Там, де з’являються панки, – бійки, грабунки, насильство з метою наруги над особистістю.

В перекладі з англійської: punk – недосвідчений молодик, простак, нікчемний чоловік, поганий. Панки з’явилися у Великобританії, точніше в Уельсі, в першій половині 30-х років. Так називали себе люди, які проживали і бідних районах міст, як правило, діти вугільників. Вони займалися тим, що пили “індійський самогон” – Хуч, курили опіум, нюхали токсичні речовини. Засобом до існування був елементарний бандитизм, розваги – бійки, биття шибок. Музикою панків у 30-і роки був “чорний джаз”, виконувалися неграми. В основі ідеології – анархія і повне заперечення держави і соціуму. Поступово панки тих років перетворилися на людей, які слухають “панк” і “панк-рок”.

Ця течія антисоціальна, анархічне, з елементами заперечення культури старших поколінь і цивілізацій. Панки завжди були проти влади, режиму, порядку, а тому ніколи самі не пропагували якісь ідеї крім анархії.

Рейвери

“Рейв” (від англ.rave – марити, марення, безладна мова, також: шаленіти, ревти, вити, бушувати, говорити з ентузіазмом) трактується в “Словнику сучасного сленгу” Т. Торна як “дика вечірка (a wild party), танці або ситуація відчайдушного поведінки”.

Джерелом життєвих орієнтирів рейверов став музичний стиль, а якщо точніше – зразки стилю життя їхніх кумирів, музикантів. Рейвери в основному беруть модель поведінки завсідників нічних клубів. Відповідно до цієї моделі спосіб життя рейвера – нічний. Їхня зовнішність і поведінка пропагують відхід людини від природи. Рейв – не тільки музика, а й яскраві синтетичні одягу, фарбоване волосся (часто екзотично пофарбовані у квадрати, кола), особливі сережки, феньки, танець. Їхнє життя – суцільне розвага. Ідеологія рейверів базується на розвагах і невтручання. Вони не вважають, що гроші їм повинні обов’язково давати батьки. Згодні підробити, але там, де не потрібно багато працювати, здобуваючи собі на прожиток. У солідній, престижній фірмі: за великі гроші – будь ласка. Це теж один з дорогих стилів життя. Він і зараз дуже поширений серед молоді. Зазвичай рейверов по-простому називають «тусовщиків».До рейверів примикають кислотник. Вони теж носять – екзотично яскравий одяг та зачіски, сенс життя бачать у розвагах.

Репери

Серед безлічі інших субкультурних форм, заснованих на музичних стилях, в України розмах отримав реп (англ. rap – легкий удар, стукіт).Манера виконання (“читання”), зовнішній вигляд виконавців, їх дії йдуть в репі від вуличного життя підлітків у негритянських кварталах Америки. На українському ґрунті цей стиль носить наслідувальний характер і останнім часом все більше входить складовою частиною в субкультурне  утворення, що отримало назву хіп-хоп культура. Її пріоритети, крім репу: брейк-данс як форма танцю і пластики тіла, графіті як вид особливого настінного малюнка, екстремальні види спорту, стрітбол (вуличний баскетбол) і т. д. Вона досить демократична, не втрачає прямого зв’язку з “молоддю вулиці”, хоча очевидно, що її ідентичність підтримується ззовні. У великих містах досить багато молоді в одязі, стилістично пов’язаної з репом. Але фанати репу відносяться до “крутих хлопців в широких штанях”, що зображують із себе реперів, з презирством.

Носять широку, на кілька розмірів більше одяг. Спортивні. Улюблений вид спорту – баскетбол. З прикрас носять значки і сережки. Волосся коротко стрижені. Багато реперів не п’ють спиртних напоїв, навіть пива, але вважають за краще сильні наркотики. Репери – не тільки ті, хто слухає музику в стилі “реп”, але й люди, які пишуть реп, пройняті його ідеєю.

Скінхеди

Походить від англ. скін хед – голена голова. Перші скінхеди з’явилися в Англії восени 68-го року. Це були суворі хлопці, які в рівній мірі ненавидять і молодих буржуйських мажорів, і розслаблених наркоманів-хіпі. Міцні кулаки і накачані біцепси, склали основу субкультури дітей з бідних передмість, синів робочого класу, неухильно поповнюють армію безробітних.

Приїжджі емігранти не тільки відібрали роботу у корінних жителів, але і вели себе непристойно. Зростала кількість грабежів, вбивств, зґвалтувань, скоєних емігрантами. У міських районах, які заселяли негри і турки, білій людині ходити було небезпечно, особливо вночі. Могли запросто пограбувати або вбити. Загони бритоголових почали відвідувати ці райони. Іноді дрібні бійки перетворювалися на криваві побоїща, в погроми. Були вбиті та поранені. Все як на війні. З’явилася ідеологія “White Power” – Біла Сила (Влада Білим), яка повинна зберегти расову рівновагу не тільки в Європі, але і у всьому світі. Справжні скінхеди не закликають до знищення інших рас, вони просто говорять, що у кожного свій будинок, своя Батьківщина, земля предків.

Перше скін-покоління слухало ska в піку хіповий реггі, надягали вільні костюмні піджаки та значки заборонених партій. Одного разу, у 69-му році, в портовому лондонському шинку спалахнула бійка між першими скінхедами і морськими піхотинцями. Перший бій для бритоголових закінчився великими втратами. Після цього скіни обрізали коміри, завужували штани, зняли значки, а ноги взули в важкі будівельні черевики. Так встановився канон одягу скінхеда. В цьому одязі все суворо функціонально, пристосоване для вуличної бійки: цупкі чорні джинси, дешеві, міцні, на яких погано видно бруд і кров, важкі шнуровані армійські черевики на товстій підошві, зручні для бігу і є зброєю в бійці, короткі куртки – “бомбери “без коміра, щоб противнику не було за що вхопитися, голена чи стрижена під нуль голова – щоб ворог не міг схопити за волосся. Нічого зайвого: ніяких очок, значків, ніяких сумок, нічого, що заважає ухилитися від рук противника. У черевиках замість чорних шнурків з’явилися білі, як символ того, що скіни борються за Білу Расу.

Футбольні вболівальники

Близьку до кримінальних субкультур групу складають фанати (фани) футбольних команд. Спільноти футбольних фанатів – одна з найбільш поширених форм субкультурної молодіжної активності в сучасній Україні, що має давнє походження. Багато форм підтримки команд своїми уболівальниками склалися ще в 30-ті роки, коли футбол був аматорським в повному сенсі слова, і футболісти працювали в середовищі своїх уболівальників. Пізніше, у міру професіоналізації футболу в Україні, виникла сучасна практика організованих виїздів фанатів для підтримки команди на іграх в інших містах. Специфіка цієї субкультури в тому, що вона вимагає від учасників мінімуму зусиль і не зачіпає глибоко спосіб життя. Сама гра на футбольному полі надихає вболівальників, але більш значущі для них моменти загальної емоційної розрядки, можливості “відірватись”, проявляти свої почуття в повній мірі (кричати, буянити).

Часом їх дії, носять прямо кримінальний характер. Але субкультурний сенс спільнот футбольних фанатів цим, зрозуміло, не вичерпується. Молоді вболівальники отримують можливість у колі своїх однолітків моделювати свою поведінку як групове і в той же час не відчуває тиску основних соціально-контрольних інстанцій (батьки, школа і т.п.). Футбольні фанати – складне з організації співтовариство. Виїзди в інші міста дуже часто пов’язані з бійками – нерідко вже на вокзальній площі. Основний засіб відмінності фанатів – шарф (“розетка”, “троянда”). Звичайний шарф витриманий у кольорах футбольної команди і може мати різні написи. У рамках фанівському руху поєднуються різні установки та стилі життя.

Хакери і кракери

Документ, який містить основи культури хакерів “Жаргон-файл” має досить велику кількість визначень для терміну “хакер”, більшість яких пов’язані з технічною компетентністю та задоволенням, яке отримується від рішення проблем та подолання перешкод. Але тільки два є дійсно важливими.

Існує співтовариство, якась загальна культура, яка складається з досвідчених програмістів та мережених чаклунів. Саме вони і дали народження терміну “хакер”. Хакери створили Інтернет. Хакери зробили першу операційну систему Unix тим, чим вона є сьогодні. Хакери підтримують Usenet. Хакери забезпечують роботу World Wide Web. Хакерська погляд на світ не обмежується лише культурою хакерів-програмістів. Є люди, які застосовують хакерський підхід і до інших речей, наприклад електроніки або музики. У дійсності, ви можете зустрітися з ним на вищих рівнях науки та мистецтва.

Також є й інша група людей, яка називає себе хакерами, але не є такими. Це ті люди (переважно молоді люди чоловічої статі),яким дістається за втручання у комп’ютерні та телефонні системи. Справжні хакери називають таких людей “кракерами” і не хочуть мати з ними нічого спільного. Справжні хакери в більшості своїй вважають кракерів лінивими, безвідповідальними і не дуже розумними людьми. Те, що людина здатна зламати систему безпеки, не робить його хакером. Головна різниця в наступному: хакери створюють речі, а кракери їх ламають.

Хіпі

Одна з найстарішіх молодіжніх субкультур. Рух сформувався в Сан-Франциско в середіні 60-х рр. .. XX ст. як протест проти обивательщини. В основу ідеології хіпі Було покладено філософське вчення, пов’язане з «рухом Ісуса». Вони дотрімуються паціфістськіх поглядів, сповідують ідею «непротивлення злу насильством», схільні до творчості.

Основна форма проведення дозвілля – тусовки з невгасаючімі діскусіямі, постійної полемікою і обов’язковим музикування. Тусовки супроводжуються, Як правило, вживанням алкоголю і наркотиків. Хіпі нерідко поривають з власною домівкою, подорожуючі практично без засобів до існування. Відома любов хіпі до квітів І до ходіння босоніж. Частину ідеології хіпі є «вільна любов» з усіма наслідками. Хіпові Ідеї Живі до цих пір.

Емо

Термін «Емо» означає особливий вид хардкор-музики, заснований на сильних емоціях в голосі вокаліста і мелодійною, але іноді хаотичній або повністю відсутньою музичної складової. Відмінні особливості цього стилю – манера вокалу, що включає в себе найчастіше вереск, стогін, шепіт, рев. На базі шанувальників емо і споріднених жанрів виникла однойменна субкультура. Її представників називають емо-кіди або, залежно від статі: емо-бой, емо-герл.

Вираження емоцій – головне правило для емо-кідів. Їх відрізняє: самовираження, протистояння несправедливості, особливе, чуттєве світовідчуття. Найчастіше емо-кид – ранима та депресивна людина. Існує стереотипне уявлення про емо як про плаксивих хлопчиків і дівчаток. На відміну від класичних панків, емо відрізняє романтизм і акцент на високому коханні. Увага емо частіше звернуто на глибокі особисті переживання, ніж на суспільні події.

Традиційною зачіскою емо вважається косий, рваний чубок до кінчика носа, що закриває одне око, а ззаду коротке волосся, що стирчать в різні боки. Перевага віддається жорсткому прямому чорному волоссю. У дівчат можливі дитячі, смішні зачіски – два «маленьких хвостика», яскраві «заколочки» – «сердечка» з боків, бантики.

Часто емо-кіди проколюють вуха або роблять тунелі. На обличчі та інших частинах тіла емо-кида може бути пірсинг (наприклад в губах і лівій ніздрі, бровах, переніссі).

І юнаки, і дівчата можуть фарбувати губи під колір шкіри, використовувати світлий тональний крем. Очі густо підводять олівцем або тушшю. Нігті покривають чорним лаком.

Для емо характерний одяг в рожево-чорних тонах з двокольоровими візерунками і стилізованими значками. Основними кольорами в одязі є чорний і рожевий (пурпурний), хоч і інші шокуюче-яскраві поєднання вважаються допустимими.

5. Причини та мотиви вступу молоді до субкультур

Д. В. Ольшанський виділяє наступні чинники, що характеризують виникнення у молоді прагнення вступити до тієї чи іншої суб- і контркультури:

– Прагнення бути самим собою. Для юнацького віку характерний пошук власних можливостей, свого місця у світі. Це закономірно призводить до ревізії загальнозначущих норм і цінностей.

– Наслідування. Це випливає з того, що в юнацькому та особливо підлітковому віці особливе значення набуває референтна група з її характерним стилем спілкування, поведінки та способу життя.

– Стадний інстинкт. Він властивий не тільки субкультурній молоді, а й взагалі людині в цілому. Особливість даного середовища полягає в тому, що в період незрілості і несформованості цільових і ціннісних установок групові цінності та цілі набувають домінуюче значення.

– Наявність конкурентів і ворогів. Необхідна умова для згуртованості групи. Нонконформістські тенденції у поведінці, натикаючись на перешкоди з боку оточуючих, набувають ще більшої сили, за принципом: «заборонений плід більш солодкий». Свобода, придбана шляхом боротьби, цінніше за доступну. До того ж наявність ворога – необхідна умова для виокремлення «нас» і «їх», бунтувати необхідно проти когось.

– Завищене претендування. Для даного віку характерні як загострене почуття справедливості, так і бажання виділитися, які вкупі з недооцінкою реальних життєвих труднощів дають ефект завищених претендувань.

Д. В.Ольшанський говорить про те, що, «незважаючи на загальні спонукальні мотиви, представники молодіжних субкультур у своєму середовищі неоднорідні. Перш за все, вони різняться психологічно тим, до чого приводять їх світосприйняття та пов’язані з ним дії».

Д. В.Ольшанський виділяє особливий тип неформалів – психологічно творчі неформали – особливий тип молодих людей, що живуть з незрозумілої і незручною для масової свідомості логіці, відмінної від звичної, буденною.

Говорячи про культуру, ми розглядали її як спосіб задоволення визначених потреб. М. В. Розін робить спробу описати потреби, що задовольняються через демонстративну поведінку в молодіжних субкультурах.

Потреба в зживанні конфлікту з дорослими. Підлітковий вік характеризується, з одного боку, появою нового референтного оточення (однолітки), яке несе в собі цінності, часто протилежні цінностям дорослих, з іншого боку тим, що дорослі втрачають можливість контролювати все життя підлітка. Це створює передумову для виникнення внутрішнього конфлікту з образом значущого дорослого, присутнього у свідомості підлітка. Зовнішнього, реального конфлікту підлітку іноді вдається уникнути, приховуючи від дорослого коло своїх інтересів. Їх зовнішній діалог у цей час стає формальним, залишаючи в стороні все, що хвилює підлітка. Але не припиняється діалог внутрішній. Ця напруга, стан внутрішнього конфлікту може бути викоренене за допомогою особливих символічних дій, цілий набір яких надає молодіжна субкультура.

Спосіб зживання напруги в молодіжній субкультурі Розін позначає як «магічний». «Не маючи реальних засобів впливу на навколишній світ підліток вдається до засобів, магічним по суті: за допомогою театрально-зримих знаків і символів він вибудовує певний ряд дій, який повинен був би (будь він не знаковий, а реальний) привести до зникнення конфлікту з дорослими. З допомогою театру підліток може змінити свою свідомість, за допомогою символів вибудувати особливий світ, в якому протиріччя з дорослими виявляться дозволеними»2.

Потреба в діях.

Не всі підлітки, як зазначає Розін, переживають внутрішній конфлікт з дорослими. Для деяких, навпаки, саме їх участь у неформальному об’єднанні

служить причиною конфлікту. Розін припускає, що ряд підлітків, беручи участь у молодіжних субкультурах задовольняють особливу потребу, яка може бути названа “потребою в діях”. Незадоволена потреба переживається як почуття “буденності”, “прослизання життя”. фактично, підліток при цьому відчуває, що він відсутній як соціальний суб’єкт. Життя розплановане не ним і він не грає жодної помітної ролі у житті. У такого підлітка і виникає бажання випробувати свою здатність до дії, здатність на вчинок, перевірити, а чи може він впливати на інших, викликати бурю емоцій і подій? Він наважається на своєрідний експеримент, який повинен відповісти на одне питання: “чи існує він як людина, як соціальна істота, що впливає на суспільство?”. Але раз реальних подій немає, доводиться створювати події штучні. Тут і приходить на допомогу субкультурний театр.

Потреба в приналежності до групи.

Відомо, що в підлітковому віці виникає потреба в приналежності до якої-небудь групи однолітків. Молодіжна субкультура задовольняє цю потребу набагато ефективніше, ніж звичайні формальні спільноти (клас, гурток і т.д.).Учасники молодіжної субкультури відчувають найпотужніше почуття єдності, своєрідного братства. Розін пояснює це такими психологічними закономірностями: по-перше згуртованість групи підвищується якщо її члени мають відмінні зовнішні ознаки, по-друге згуртованості сприяє загальне почуття знедоленості. І те, й інше є присутнім в молодіжній субкультурі – тому тут настільки ефективно задовольняється потреба до приналежності.

Потреба у визнанні.

Деякі підлітки мають психологічні якості, що не дають їм можливості домогтися будь-якого успіху в існуючих соціальних інститутах. Відповідно, вони не отримують соціального визнання. Молодіжні субкультури дають їм можливість отримати це визнання. Таким чином, молодіжні субкультури є своєрідними культурними нішами, де можуть отримати соціальне визнання підлітки, приречені бути невдахами в соціумі. Іншими словами, молодіжні субкультури по відношенню до деяких підліткам здійснюють свого роду стихійну соціальну реабілітацію.

Розін відзначає, що деякі молодіжні субкультури дають можливість підліткам отримати соціальне визнання в символічній, магічної формі. Вони роблять спробу швидко і за допомогою символів особливий світ, в якому підлітки опинилися б на вершині соціальних сходів, компенсувавши тим самим занижену самооцінку і певне відчуття неповноцінності.

Існують підлітки, які психологічно здатні адаптуватися в соціумі і займають досить престижне становище для свого віку. Однак і вони можуть переживати незадоволену потребу у визнанні. Справа в тому, що повноцінне визнання можливе для них досить пізно: суспільство дає можливість людині зайняти міцне соціальне становище, мати матеріальну незалежність не раніше 30-40 років. Молодість сприймається при цьому як підготовчий етап до “прекрасного майбутнього”. Але для підлітків життя після 30 – ілюзорне. Вони хочуть повноцінного життя та визнання зараз – і таку можливість їм надає молодіжна субкультура.

 Потреба в сенсі.

Відчуття безглуздості властиво багатьом сучасним підліткам. Молодіжна субкультура не може дати людині почуття осмислення, зате дає відчуття тяготи, небезпеки, невлаштованості, ставлячи перед підлітком масу проблем, які доводиться вирішувати. Це додає деяку осмисленість життя. Розін вважає, що тяготи, які відчуваються підлітком вже зараз, сприймаються ним як своєрідна застава, що гарантує, що в майбутньому його дії виявляться осмисленими. Тут суть скоріше в тому, що боротьба за свій спосіб життя “замінює” пошуки сенсу. “Відвойоване” життя автоматично здається більш осмисленим. Справа ще, можливо, і в тому, що в молодіжній субкультурі людина знаходиться по своїй волі, усвідомлено приймає її норми і цінності. Це його вільний вибір. У межах молодіжної субкультури людина сама вирішує, що йому робити, над ним не тяжіють рішення інших людей (вчителів, батьків). Дії ж і рішення, прийняті незалежно, а часто і всупереч диктату старших наповнюються дійсно великим змістом для підлітка, “його” змістом.

Субкультури

Для підліткового періоду характерні:

1. Потреба в енергетичній розрядці;

2. Потреба у самовихованні; активний  пошук ідеалу;

3. Відсутність емоційної адаптації;

4. Схильність до емоційного зараження;

5. Критичність;

6. Безкомпромісність;

7. Потреба в автономії; 

8. Огида до опіки; 

9. Значимість незалежності як такої; 

10. Різкі коливання характеру та рівня самооцінки;

11. Інтерес до якостей особистості; 

12. Потреба бути;

13. Потреба щось значить;

14. Потреба в популярності;

15. Гіпертрофія потреби в інформації.

У підлітків з’являється бажання вивчати своє «Я», зрозуміти, на що вони здатні. У цей період вони прагнуть себе затвердити, особливо в очах однолітків, піти від усього дитячого. Все менше орієнтуються на сім’ю і звертаються до неї. Тим часом зростає роль і значення референтних груп, з’являються нові образи для наслідування. Підлітки, що втратили орієнтир, не мають підтримки серед дорослих, намагаються знайти ідеал або зразок для наслідування. Таким чином, вони примикають до тієї чи іншої неформальної організації. Одна з особливостей таких груп — суперництво, в основі якого лежить потреба самоствердження. Молода людина прагне зробити щось краще, ніж інші, випередити у чомусь навіть самих близьких йому людей. Саме в просторі неформального спілкування можливий первинний, самостійний вибір підлітком свого соціального оточення та партнера. А прищеплення культури цього вибору можливе лише в умовах терпимості дорослих. Нетерпимість, схильність до викриття та моралізаторство провокують підлітків до протестних реакцій, часто з непрогнозованими наслідками.

Причини „відходу” молоді до субкультур:

Чому  ж молодіжні субкультури отримали таке поширення?

По-перше, у субкультурній спільноті підліток отримує можливість належати до обраній  групі однолітків, що є для нього  референтною, виникає об’єднуюче  почуття «ми», що підвищує рівень психологічної  значущості кожного.

По-друге, субкультура дозволяє молодій людині краще відчути і проявити самостійність свого «я».

По-третє, вона допомагає підлітку звільнитися від переживань, викликаних конфліктом з світом дорослих, з пануючої в суспільстві культурою.

Період  активної ціннісно-творчої діяльності стикається у молодої людини з обмеженим характером практичної, творчої діяльності, неповним включенням молодої людини в систему суспільних відносин. Звідси в поведінці молоді поєднання суперечливих рис — прагнення до ідентифікації та відокремлення, конформізм і негативізм, наслідування і заперечення загальноприйнятих норм, прагнення до спілкування і уникнення спільноти, відчуженість від зовнішнього світу.

Нестійкість і суперечливість молодіжної свідомості впливають на багато які форми поведінки і діяльності особистості. Така характеристика молодіжної свідомості визначається низкою об’єктивних обставин.

По-перше, в сучасних умовах ускладнився і  подовжився сам процес соціалізації, та іншими стали критерії її соціальної зрілості. Вони визначаються не тільки її вступом у самостійне трудове життя, але й завершенням освіти, набуттям професії, реальними політичними і громадянськими правами, матеріальною незалежністю від старших. Дія даних факторів не одночасна і не однозначна в різних соціальних групах, тому засвоєння молодою людиною системи соціальних ролей дорослих виявляється суперечливим. Він може бути відповідальним і серйозним в одній сфері і відчувати і вести себе як підліток в іншій.

По-друге, становлення соціальної зрілості молоді відбувається під впливом багатьох відносно самостійних чинників — сім’ї, школи, трудового колективу, засобів масової інформації, молодіжних організацій та стихійних груп.

В якості причин «відходу в андеграунд», молодь називає:

1) Виклик суспільству, протест.

2) Виклик родині, нерозуміння в родині.

3) Небажання бути як усі. 

4) Бажання утвердитися в новому середовищі.

5) Звернути на себе увагу. 

6) Не розвинена сфера організації  дозвілля для молоді в країні.

7) Копіювання західних структур, течій,  культури.

8) Релігійні ідейні переконання.

9) Данина моді.

10) Відсутність мети у житті. 

11) Вплив кримінальних структур, хуліганство. 

12) Вікові захоплення. [2]  

 Субкультура довгими  роками сприймалась як патологія  або присутність чужих і ворожих  елементів. До кінця 80-х років  не було відомо як досліджувати і чи взагалі досліджувати різноманітних диваків, які всякими способами намагаються знайти своє місце в світі. Актуальність поширення різних субкультур в Україні визначається рядом соціальних, психологічних і культурних чинників, адже в останні десятиріччя іде трансформація культурних явищ минулих століть в молодіжну субкультуру, яка змінила спосіб життя, світогляд, музику, зовнішність.  
   Перед усім потребує вивчення власне підлітків і молоді: їх моделі поведінки, цінності, життєві пріоритети, стилі життя, культури. В 2000-і роки появилась широка палітра молодіжної субкультури в Україні. Зараз проходять конференції, прес-клуби в Києві, Дніпропетровську, Львові, присвячені молодіжним субкультурам. В Хмельницьку розробляється проект “Анімешна субкультура”. Проблеми субкультур досліджують Е.А. Гаджієва, Б.А. Іванов, С.А. Кулаков, З.В. Сикевич, Л.В. Туріщева та ін. 
   Під культурою розуміють переконання, цінності і засоби, які є загальними для певної групи людей і служать для впорядкування досвіду і регулювання поведінки членів цієї групи. Відтворення і передання культури наступним поколінням лежать в основі соціалізації, тобто засвоєння цінностей, вірувань, норм, правил і ідеалів попередніх поколінь. Часто молодь надає перевагу не офіційній культурі, а субкультурі, де є можливість реалізувати не стільки соціальне, скільки особисте життя.[17] 
   
   Субкультура — це система норм, цінностей, настанов, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від пануючої в суспільстві культури, хоча і пов’язана з нею. Приставка “суб” розуміється як вторинність, другорядність у порівнянні з тим, що створюється офіційною культурою. Офіційна культура виявилася неспроможною відповісти інтересам певної частини молоді, яка звільнилась від ідеалів. Молоді люди, які не мають певного положення, міцної позиції, потрапляють у вакуум. Субкультура є своєрідним компенсаційним механізмом, який знижує тиск масової, глобальної культури на особистість. Молодіжна субкультура — це культура певного молодого покоління, що має спільний стиль життя, поведінки, групові норми, цінності та стереотипи. Субкультура реалізується групами молоді. Вона не є стороннім утворенням, а глибоко укорінена у соціально-культурному контексті. Нова субкультура формується під впливом віку, етнічного походження, релігії, соціальної групи чи місця проживання. Субкультура не означає відмову від національної культури, яка визнана більшістю, але виявляє певні відхилення від неї. 
   Риси сучасної молодіжної субкультури. 
   1. Субкультура все більше стає неформальною культурою, носіями якої виступають неформальні групи. Ці групи не мають офіційного статусу, не мають програми діяльності, у них слабко виражена структура, не піддаються підпорядкованій класифікації. Субкультура є альтернативою державним структурам. 
   2. Переважає розважально-рекреативна спрямованість, крім комунікативної функції (спілкування з ровесниками). Третина підлітків виконують рекреативну функцію, тобто нічого не роблять. Відпочинок — основна форма життєдіяльності. Він витіснив працю як важливу потребу. Від задоволеності відпочинком залежить задоволеність життям в цілому. Це скоріше культура дозвілля, а не праці. На ціннісні аспекти життя підлітка впливає кримінальна інформація, яка іде з екранів телебачення. Звичайно, будь-який досвід спілкування — позитивний чи негативний, дуже важливий для підлітка, через нього він розширює свої знання, стає більш впевненим, навчається різним формам реагування на соціальні впливи, заявляє про свої можливості тощо.  
   3. Поширеною стає вестернізація (американізація) культурних потреб і інтересів. Цінності національної культури витісняються зразками західної масової культури. Модними стають прагматизм, непомірне прагнення до матеріального благополуччя, жорстокість та зневажливе ставлення до “застарілих” цінностей — ввічливості, поваги і т.д. Менталітет підлітків та молоді дуже наближений до західного. Це діти епохи глобалізації, мережі Інтернет та мобільного зв’язку. 
   4. Надається перевага споживацьким орієнтаціям над креативними. Творча самореалізація виступає в маргінальних формах. 
   5. Більшість підлітків виражають свій погляд на світ не поодиноко, а гуртом, об’єднуючись в групи, адже “почуття ліктя” єдино можливий спосіб виживання в суспільстві. 
   6. Слабка індивідуалізованість субкультури. Вибір цінностей пов’язаний з груповими стереотипами. Ті, хто не погоджуються, можуть поповнити ряди “ізольованих”, “не цікавих”, “не престижних” особистостей з точки зору “натовпу”, який нібито рівняється на певний ідеал (як правило лідера групи). Переважає груповий конформізм (зовнішня згода з думкою групи за внутрішньої незгоди).Тут не існує власного вибору, а йде наслідування вимогам групи. 
   7. Суб’єктивна розмитість, невизначеність, відчуження від основних нормативних цінностей. Відсутня вибірковість в культурній поведінці, переважають стереотипи. Молодіжна субкультура лише на перший погляд є однорідним явищем. Насправді в ній неорганізована сукупність поглядів, традицій, норм. 
   8. Культурна самореалізація здійснюється поза інституційними закладами культури. 
   9. Прихильники тієї чи іншої субкультури виділяються зовнішніми атрибутами (зачіскою, макіяжем, незвичним стилем одягу, своєю мовою, мистецтвом, стилем поведінки, місцем спілкування). Це один з основних чинників, який тягне молодь у субкультури — прагнення набути зовнішніх, формальних характеристик, які дозволяють виділитися з загальної маси. 
   10. Протиставлення культурі батьків. Є “наша” музика, “наше” спілкування, “наша” мода, а є все це “батьків”.  
   11. Спостерігається також тенденція до дегуманізації і деморалізації, формується ідеологія з девіантними тенденціями. 
   12. Одні субкультури носять екстремальний характер і демонструють протест проти суспільства. Інші — носять замкнутий характер і прагнуть до ізоляції від суспільства.[2] 
   Причини належності до субкультур: 
   — Криза суспільства веде до утворення нових молодіжних субкультур, які мають свій зміст і спрямованість. Незадоволеність життям, нездатність суспільства задовольнити не тільки матеріальні, а й духовні потреби підлітків, молоді, приймати їх такими, якими вони є. Соціально-економічні та політичні негаразди стимулюють розвиток протестних настроїв. 
   — Криза сімейного виховання, яка привела до пригнічення індивідуальності та ініціативності підлітка. І як наслідок, вона привела з одного боку — до соціального і культурного інфантилізму, а з іншого — до прагматизму і соціальної дезадаптованості. Агресивний, жорстокий стиль виховання породжує агресивну молодь. Молодь не може пробачити ні вихователям, ні суспільству вихованої у неї з дитинства орієнтації на послушних, безініціативних виконавців в ущерб самостійності, ініціативності, незалежності. Батьки часто підозрюють підлітка в тому, що його дії завжди антисоціальні. Але в більшості випадків вони природні: завести друга, компанію, яка забезпечить спілкування і хоч би мінімальний захист, знайти дівчину, самоствердитися — узаконити в очах оточуючих сам факт свого перебування на Землі. А неформальне об’єднання — лише спосіб досягнення цих цілей. Правда, форми досягнення бувають спірними. 
   — Дорослі не враховують вікових особливостей підлітків та молоді. У складний період переходу від дитинства до зрілості виникає багато проблем, які підлітки не можуть розв’язати, опираючись на власний досвід чи досвід дорослих. їм необхідна група ровесників, які зіткнулися з такими ж проблемами, мають такі ж цінності і ідеали. 
   — Комерціалізація засобів мас медіа. Молодіжна субкультура часто повторює телевізійну та Інтернет субкультури. — Каталізаторами виникнення субкультур є втрата сенсу життя, руйнування ідеалів, подвійна мораль, бездуховність, цинізм, п’янство, задоволення лише матеріальних потреб, розгубленість перед життям тощо. 
   — Внутрішня одинокість, потреба в друзях, конфлікти в школі і вдома, недовіра дорослим, протест проти брехні, незнання як жити далі, спосіб втечі від дійсності. 
   — Бажання бути оригінальним. 
   — Спроба розв’язати проблему адміністративними методами.[32] 
   Розглянемо молодіжні субкультури на прикладі тих світових субкультур, які формують світогляд молодих українців. 
   Субкультура Емо в Україні існує близько двох років і стає дедалі популярнішою субкультурою. Термін “емо” походить від англійського слова “emotional” — емоційний. Ця субкультура народилась як спроба бунту підлітків проти беземоційності, заборони на прояв саме негативних емоцій. Українські емокіди розповідають про себе, що вони відкриті, емоційні, дуже вразливі і страждають від жорстокості та нерозуміння з боку інших. Насправді вони швидко змінюють емоції на протилежні. Милість і турботу змінюють на роздратування, плач, депресію. Багато говорять про самогубство, а також про те, що життя жорстоке і безглузде. Емо носять чорнорожевий одяг, різні пов’язки на руках, пояси з залізними пряжками, рукавички з оголеними пальцями, нігті фарбують у чорний або сріблястий колір. Чуб закриває половину обличчя, підведені очі чорним олівцем. Говорять про себе, що це не просто такий імідж, це світогляд, стан душі, це стиль життя. Всі емо проти наркоманії, алкоголізму, безладних статевих стосунків. До емо часто ідуть підлітки, які відчувають себе непотрібними, неважливими для батьків, школи, суспільства, яким не вистачає любові і розуміння. Емо — це жертва жорстокого життя, жорстоких стосунків. Звідси і виникають у них думки про те, що життя немає сенсу, виникає депресія. Зовнішнім виглядом вони сигналізують про те, що їм погано.Готи — мають своєрідну життєву філософію: завжди прагнуть більшого, шукають красу навіть у тому світі, де її немає, завжди називають речі своїми іменами (говорять про позитивне і негативне, які характерні для людей чи речей). Проявляють любов до готичного мистецтва, містицизму. Ходять по старих цвинтарях, бо їх цікавить вишукана архітектура. Носять темний вишуканий одяг, білий грим, популяризують атрибутику сумного світогляду. Носять довге пофарбоване в чорний колір волосся. Можуть бути схожими на ангелів, демонів, привидів, вампірів. Вони не потенційні клієнти психіатричних клінік і не актори, які забулися переодягнутися. Готи співають про нещасливе кохання, про розчарування, про жорстокість і сльози, про красу ночі, вечора. Люблять дивитися фільми про жахи, голод, вампірів. Готи сформувалися в стилі панків і пересікаються з субкультурою емо. 
   Отаку. Терміном “отаку” японці називають людей, які дуже захоплені своїм заняттям, тобто є фанатами чогось. Отаку використовується і в інших випадках, наприклад, “отаку музики”, “отаку військового мистецтва”, “отаку приготування їжі”. В Україні цим терміном позначають фанатів аніме чи японської субкультури взагалі. В японській мові під отаку розуміють противну одиноку особистість, дуже захоплену чимось, і таку, що рідко залишає свій дім. Отаку — це фанати відеоігор, коміксів, мультиплікаційних багатосерійних фільмів про фантастику, роботів, паралельні реальності, військові космічні кораблі тощо. Більша частина аніме-серіалів має яскраво виражений емоційний і ідейний підтекст і часто супроводжується поп-музикою. 
   Серйозну критику викликає надмірна кількість насилля і еротики в аніме, неадекватна поведінка підлітків, які захоплюються переглядом і колекціонуванням аніме-отаку. Все це може викликати патологічні форми поведінки у підлітка, зокрема, відхід від реальності, поява агресивності, яка близька до наркотичної залежності. Слід видаляти з мультиплікаційної продукції надто відверті сцени та сцени жорстокої поведінки. 
   Епси — одна з останніх субкультур, прихильники якої є оптимістами, радіють життю, носять одяг райдужних кольорів. Вільні у всьому — в одязі, музиці і поведінці.  
   Репери (хіп — хоп) — Слухають музику в стилі “реп”, пишуть реп, перейняті його ідеологією. Улюблений вид спорту — баскетбол. Носять широкий та завеликий одяг, серед прикрас — значки та сережки. Не агресивні. 
   Рейвери — учасники пристрастились до сучасної комп’ютерної музики, проводять час в нічних дискотеках і клубах, заперечують “сіру” дійсність. 
   Фріки — світогляд характеризується свободою від соціальних стереотипів. Прагнуть виглядати якомога безглуздішими (взимку ходять босими, на вечірки приходять у валянках). 
   Байкери — ті, хто люблять мотоцикли. Для них мотоцикли не просто спосіб пересування, а спосіб життя. 
   В залежності від спрямованості, молодіжні субкультури є доповненням до організованих колективів, так і їх антиподами, тобто їх норми і цінності, суперечать з панівною культурою. Є субкультури з нейтральним спрямуванням. 
   Позитивне спрямування субкультур: 
   — В “ідеальній” субкультурі учасники тренуються у виконанні соціальних ролей, розвитку самосвідомості, шукають свій статус і прагнуть досягнути визнання. Вони культивують протест проти несправедливості, брехні, подвійної моралі з боку дорослих (суспільства).  
   — Молодіжні субкультури створюють свою культуру, яка допомагає молодим людям адаптуватися до життя, беруть на себе частину функцій соціалізації індивідів, з якими не справляється сім’я, школа, формальні молодіжні організації, держава. 
   — Борються за поліпшення екологічного стану оточуючого середовища, спасають пам’ятники культури, турбуються про інвалідів; 
   Негативне спрямування субкультур: 
   — Прояви вандалізму, бездіяльність, вживання наркотиків, розпуста. 
   — Субкультури можуть піддаватися впливу комерційних компаній, які диктують їм моду і модель споживацької поведінки. Виробники одягу, тютюну, алкоголю, музичних дисків зацікавлені в надійному споживачеві. Так, наприклад, одна з компаній розбагатіла за рахунок продажу рожевих кедів для Емо. 
   — Субкультури впливають на молодь, а самі практично закриті для зовнішніх впливів. Щоб впливати на них, потрібно або бути частиною субкультури, або встановлювати контакт з окремими її представниками і діяти через них.  
   Приклади груп з негативним спрямуванням. 
   — Гопники себе так не називають. Вони іменують собі подібних як “пацани” або “реальні пацани”. В них орієнтація на систему цінностей кримінальної субкультури. Тут панує культ сили, земляцтва, взаємовиручки і взаємозалежності. Накачані, коротко стрижені, більш агресивні на своїй території, вживають наркотики. Демонстративний пасивний протест проти світу дорослих, пристрасть до рок-музики. 
   — Скинхеди — схильні до насилля, підтримують ідеї фашизму і расизму, ведуть пасивний бездіяльний спосіб життя. Вживають наркотики, щоб досягти агресивного стану і подолати моральні бар’єри. 
   — Растамани — більшість вважають причетними себе до цієї субкультури тільки тому, що вживають марихуану та гашиш. Справжні растамани — це прихильники релігійно-політичної доктрини домінуючої африканської раси. 
   Батькам, вчителям потрібно більше розмовляти з підлітками про їх інтереси, бажання, про нових друзів, з’ясовувати, чому і чим вони подобаються. Прямі заборони чи висміювання підлітків не дають позитивних результатів. Будь-який прояв неуваги до проблем підлітків і молоді здатний створити ще більші проблеми для суспільства.[22] 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    1. Методологічний опис молодіжної субкультури.

Єдиної усталеної системи  поглядів на явище субкультури на сьогодні немає. Кожна наука поняття “субкультура” інтерпретує й описує з позицій своїх предмета та методології. Тому в науці сформувалася низка найпоширеніших підходів до вивчення та опису цього явища. Коротко охарактеризуємо їх. Системно-динамічний підхід полягає в поданні субкультури як складної системи, що зазнає фазових перетворень. Синергетичний підхід описує взаємодії субкультур як такий процес, що розгортається хаотично. У цьому процесі одні субкультури посилюються (кооперативний ефект), а інші гаснуть. Інформаційний підхід подає образ культури (субкультури) як поєднання соціальних феноменів з інформаційними, де колективна свідомість (що несе в собі духовні цінності) формується в процесі передавання інформації від індивіда до індивіда, а ЗМІ (телебачення, радіо, преса) активно впливають на цей процес. Генетичний підхід полягає в ототожненні системи духовних цінностей з набором генів. Ієрархічний підхід інтерпретує культуру як ієрархічно організовану систему, в котрій культури вищого рівня розвиваються за своїми законами, відмінними від законів нижнього рівня. Трофічний підхід дотримується принципу: верхній рівень розвивається за рахунок нижнього. Трофічні рівні вибудовуються в ланцюжок, початком якого є перетворення світу людських почуттів в мисленнєві образи. Екологічний підхід розглядає субкультурні спільноти як цілісні утворення в широкому соціокультурному середовищі. Епідеміологічний підхід уподібнює процес формування субкультур поширенню інфекційної хвороби: збудник — соціальний міф, формуючись у масовій свідомості, передається від індивіда до індивіда, охоплюючи масу вразливих. [6. с.130]. Когнітивний підхід полягає в уявленні про субкультуру як систему пізнавальних теоретичних конструктів, крізь призму яких сприймається навколишня дійсність [5].  
 
Окрім вищеназваних підходів у межах гуманістичної традиції відомі методологи Шварц і Якобс [Див.: 4] виокремили два основні напрями, які обирають різні дослідницькі стратегії (парадигми) вивчення та опису субкультури — реконструкція життєвого світу та вивчення соціальних форм. Коротко схарактеризуємо їх. Реконструктивістська стратегія (парадигма) має на меті якнайповніше відтворення світобачення представників певної групи, її картини світу. Основним методом дослідження виступає феноменологія. В межах цієї стратегії вирізняють ще два напрями (феноменологічні моделі): сцієнтизм та екзистенціалізм. З позицій сцієнтизму, всі люди мислять приблизно за одними принципами — згідно вимогам наукової методології, висувають та перевіряють гіпотези, створюють теорії та фальсифікують їх. Весь життєвий світ тут можна уявити як сукупність знань, котрі розвиваються згідно законів розвитку наукового знання. Протилежним є екзистенційний напрям. Основну увагу тут приділяють аспектові емоційних переживань, а не мислиннєвим структурам, як у сцієнтистів.  
 
Стратегія, що вивчає соціальні форми (інструктивістська парадигма), має на меті вивчення правил, котрі дають змогу самому досліднику стати членом даної субкультури. Форми становлять типові взірці соціальної взаємодії, такі, як привітання або залицяння. Форми задаються правилами, що визначають, які ходи припустимі в цій грі, а які ні, однак партії, що складаються з ходів, є результатом творчості самих учасників. Вивчаються саме ігри та правила мислення й дії, що утворюють їх. Символічні системи виникають як засіб адаптації до навколишньої дійсності та вирішення нагальних проблем; “ці системи передаються в ході інкультурації передусім як інструкції з поведінки в деяких проблемних ситуаціях. Більшість “субкультур” (хоч би що це слово означало) не мають повних текстів, котрі б передавали загальний світогляд їх учасників, однак всі вони роз’яснюють новачкам, як їм себе поводити та як їм себе почувати” [4].  
 
Звісно, вся сукупність наукових підходів не обмежується цим переліком, але ці підходи є найбільш поширеними і саме на їх основі здійснюються спроби типологізації та інтерпретації субкультур.  
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              

  Висновки до першого розділу

Вплив культури на суспільне  життя виражається, перш за все, через  соціалізацію та формування окремої  особи, а також через формування та розвиток кожної окремої епохи  в процесі історичного розвитку суспільства, котра, в свою чергу, і  окреслює відтінок та характер соціалізації. Найбільш повно місце і роль феномену культури реалізується завдяки важливим соціальним функціям, котрі культура виконувала і виконує в суспільстві. Кожний індивід стає, членом суспільства, а головне — особистістю тільки в  процесі соціалізації, завдяки засвоєнню  знань, умінь, навиків, мови, цінностей, норм, традицій, правил поведінки своєї  соціальної групи і всього суспільства  в цілому.

Культура консолідує, спаює, інтегрує людей, забезпечує цілісність суспільства.

Для молоді цілком природним  вважається бажання акцентувати  на тому боці життя, який виразно та рельєфно стверджує її як самобутність. Це — зовнішній вигляд, переваги у музиці, літературі, мистецтві в цілому, поведінці. Часто це прагнення набуває спотворених форм. Так виникає молодіжна субкультура, згідно з законами якої юнаки та дівчата ще досить умовно освоюють засоби і прийоми створення індивідуального стилю життя, здійснюють пошуки гармонійних відносин з собою та оточуючими. Але не завжди цей закономірний процес позитивно сприймається суспільством: так сталося з культурою (хоча часто вона зветься контр- або антикультурою) хіпі, панків, рокерів, металістів тощо.

Процес суспільної реінтеграції відбувається через перетворення субкультури  на товар або через інтелектуальну стагнацію. Деякі групи можуть досягти  стану, коли вони вважають себе культурою. Ті, що відходять від групи, реінтеґруються у суспільство.

В міру того, як споживання альтернативних культур зростає, субкультури вливаються у головне річище. Тож молодь, щоб залишатися іншою, мусить постійно створювати для себе нову ідентичність. Медіа так швидко забезпечують нас величезним масивом інформації, що нові субкультури поглинаються ними майже в самому зародку. Перенасиченість ЗМІ може ліквідувати існування молодіжної субкультури. А це б означало кінець креативності, яка дуже важлива на цьому етапі життя. Культура знову й знову використовує нею створене — те, що колись належало альтернативним субкультурам, відроджується у головному річищі, як от ретро, рейв і панк. За допомогою засобів масової комунікації, наприклад, друкованих медіа та телебачення, домінантна культура включає в себе культуру, яка тільки-но з’являється. Згідно з теорією гегемонії, ті, чия ідеологія домінує, постійно забезпечують загальну згоду зі встановленим суспільним порядком. Найпоширеніші суспільні цінності з часом змінюються у міру того, як члени опозиційних другорядних груп включаються до домінантної культури. Таким чином, зазвичай без жодних збоїв, підтримується суспільний порядок, а контроль домінантної групи якщо і змінюється, то поступово.

Домінантна культура ефективно  всотує ці культури до гегемонії — відбувається процес їхнього включення. Інколи, включивши таку культуру, домінантна культура змінюється.

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розділ 2.  Емпіричні дослідження впливу молодіжної субкультури на зміст роботи соціального педагога з підлітками

2.1. Дослідження впливу субкультури на соціальне виховання підлітків

 
У субкультурі реалізується одна з основних потреб учнів — вибудовування  образу «Я». Вплив субкультури пов’язано  з трансляцією певного привабливого для підлітків та молоді субкультурного образу, привласнення тільки зовнішньої форми підміняє часто ціннісне самовизначення старшокласника. Аналіз соціологічної, культурологічної та психологічної літератури дає підставу в якості важливого елемента неофіційних субкультур виділити соціокультурні контексти: «радикально-силовий» (скінхеди, футбольні фанати), «ліберальний» (хіпі, рольовики), «радикально-протестний» (панки) та інші . Тут можна говорити про наявність резонансу між станом людини і соціокультурним контекстом субкультури, який допомагає людині справитися з внутрішнім конфліктом або знайти пояснення свого стану. Так емоційна неврівноваженість, схильність до агресії резонують з радикально-силовим контекстом субкультур.  
Як показує аналіз наукової літератури, вплив неофіційною юнацької субкультури забезпечує компенсацію негативного ставлення до себе, низького рівня самоповаги, неприйняття образу власного тіла (невідповідності зовнішнього вигляду еталонам маскулінності і фемінімності). Компенсація відбувається завдяки крайнього перебільшення і міфологізації свою несхожість, винятковості. Субкультура виступає також як форма самопред’явленія людини на культурно-естетичному рівні, коли людині подобається, перш за все, музика, одяг і т.д.  
Емоційна привабливість «неформального» (іншого, відмінного від насаджуваного дорослими) стилю життя нерідко знижує значущість цілеспрямованої діяльності (навчання, хобі), сприяє розмивання життєвих перспектив. Передумовами до таких обставин є академічна неуспішність у школі. Дана проблема виникає також у зв’язку з відсутністю у вихованця досвіду саморозуміння і самовизначення.  
Крім цього, у старшокласників — представників неофіційних юнацьких субкультур виникають ускладнення у взаєминах з дорослими і однолітками, що викликаються як провокуючим іміджем, так і некомпетентністю у спілкуванні. Неузгодженості у сфері спілкування, посилюються після того, як школяр починає пред’являти себе як представник субкультури.  
Субкультура найчастіше визначається через групу, що є носієм даної локальної культури, Перебування в субкультурі здатне блокувати самостійність людини, викликати поведінку «веденого» і таким чином виступати для молодої людини або дівчини психологічним захистом.  
Поряд з джерелом впливу юнацької субкультури можна умовно виділити три імовірнісних наслідки для соціалізації:  
— Позитивна тенденція (освоєння соціальних ролей в групі однолітків, соціальне і культурне самовизначення на основі соціальних проб і експериментування),  
— Соціально-негативна (наркотизація, прийняття ідеології націоналізму, екстремізму, прилучення до кримінального способу життя),  
— Індивідуально-негативна (мораторій на соціальне і культурне самовизначення, самовиправдання інфантилізму та ескапізму — «втечі» від соціальної реальності).  
Актуальність дослідження соціально-педагогічної допомоги старшим школярам — представникам юнацьких субкультур обумовлена ​​низкою взаємодоповнюючих обставин.  
По-перше, юнацькі субкультури стали одним з істотних факторів соціалізації міських школярів. Дані соціологічних досліджень підтверджують, що значна частина учнів старших класів ідентифікує себе з тією чи іншою субкультурою, і певну кількість старших школярів відчуває на собі її відчутний вплив.  
У той же час вплив на учнів ряду неофіційних юнацьких культур таїть в собі небезпеку соціальні, так як одні субкультури транслюють ідеї екстремізму, расової та національної дискримінації, інші — проповідують кримінальний спосіб життя, треті — пропагують вживання психоактивних речовин і т.д. Дані субкультури створюють ризик для соціалізації учнівської молоді. Представники таких субкультур досить часто виходять за рамки встановлених правил, здійснюють ексцентричні вчинки.  
У зв’язку з цим реакція офіційних органів влади, громадськості, педагогів навіть на звичайні прояви юнацької субкультури часто буває вкрай жорсткою. Нерідко у вихователів, вчителів виникають сильні негативні емоції, що перешкоджають самовизначення і побудови конструктивної взаємодії з представниками юнацьких субкультур. Крім того, педагоги, змушені щодня мати справу з учнями, які яскраво демонструють субкультурну приналежність, в більшості випадків позбавлені чітких орієнтирів при конструюванні професійної діяльності.  
З вище наведених доводів слід, що сучасна соціально-педагогічна практика потребує виховних технологіях, що забезпечують свободу вибору школяра в просторі впливу різноманітних культур, що дозволяють здійснювати моральну підтримку у ситуаціях численних культурних інтервенцій, спрямованих на особистість з боку як агентів субкультур, так і суб’єктів соціального , сімейного і конфесійного виховання.

що є прикладом субкультури

Що таке приклад субкультури?

Субкультура — це група людей у ​​культурі, яка відрізняється від батьківської культури, до якої вона належить, часто зберігаючи деякі з її основоположних принципів. … Приклади субкультур включають хіпі, готи, байкери та скінхеди. Поняття субкультур було розроблено в соціології та культурології.

Що може бути прикладом субкультури Чому?

Субкультури є цінностями і нормами, відмінними від цінностей і норм більшості, і їх дотримується група в більш широкому суспільстві. У Сполучених Штатах субкультури можуть включати хіпі, готів, шанувальників хіп-хопу чи хеві-металу та навіть байкерів – прикладів нескінченно. … Банда байкерів є прикладом субкультури.

Які існують чотири субкультури?

Вони класифікували студентів за загальними рисами та відмінностями, в результаті чого було виведено чотири типології: колегіальний, професійний, академічний і нонконформіст.

Які існують три субкультури?

Кловард і Олін розробили теорію Коена. Вони сказали, що є три різні типи субкультур, в які молоді люди можуть вступити; кримінальні субкультури, конфліктні субкультури та субкультури відступників.

Який приклад сучасної субкультури?

Приклади субкультур включають хіпі, хіпстери, косплей, хіп-хоп, панки, емо та готи. Субкультури також зазвичай асоціюються з молоддю і часто сприймаються з певною часткою підозри літніми людьми. … Нижче наведено вичерпний список субкультур.

Які 5 прикладів культури?

Нижче наведено показові приклади традиційної культури.

  • Норми. Норми — це неформальні, неписані правила, які регулюють соціальну поведінку.
  • Мови.
  • Фестивалі.
  • Ритуали та церемонії.
  • Свята.
  • Розваги.
  • Харчування.
  • Архітектура.

Дивіться також, коли північний кінець земної осі нахилений до сонця, Північна Америка відчує

Чи є соціальні мережі субкультурою?

Субкультури соціальних мереж досягли значних успіхів. Невеликі групи в соціальних мережах, які часто мають інтереси розбіжність з тими, які дотримується більшість, виникає як субкультура. Вони не є основним ринком для організацій, але надають групам онлайн-ідентичність.

Студент — це субкультура?

Культуру чи субкультуру, студентську чи іншу, можна просто визначити з точки зору подібності конфронтації (проблем), спільних цінностей (або набору порозумінь та домовленостей) і результуючого характеру поведінки індивідів.

Чи вважають студентів субкультурами?

Молодіжна субкультура група молодих людей визначаються різними стилями, поведінкою та інтересами. Молодіжні субкультури пропонують учасникам ідентичність за межами тієї, яку приписують соціальні інститути, як-от сім’я, робота, дім і школа.

Чи є спортсмени субкультурою?

Легка атлетика Очевидно, це широка арена ідентичності молодіжної субкультури, і різноманітні підгрупи об’єдналися навколо формальних і неформальних спортивних команд і навколо однолітків, які ведуть спортивний спосіб життя. Хорошими спортсменами зазвичай захоплюються, а винятковими спортсменами часто ставляться як суперзірками.

Що таке девіантні субкультури?

девіантні субкультури– групи, які розвивають цінності та норми, що розглядаються поза культурою панівного населення; прикладами девіантних субкультур є деякі музичні групи, молодіжні угруповання, альтернативний спосіб життя та нетрадиційні релігійні спільноти.

Що таке субкультурна група?

Субкультури є соціальні групи або групи людей, які мають подібний спосіб життя, систему переконань чи інші спільні риси. Деякі субкультурні групи мають дрес-код, а інші — ні.

До яких субкультур ви належите?

Можливо, ви самі належали до субкультури панк, спортивний, арт-тип або гік. Деякі субкультури 21-го століття включають готику, кіберкультуру, емо, геймерів, хіп-хоп і хіпстерів.

Яка субкультура найпопулярніша?

40 найпопулярніших субкультур

  • Психобіллі.
  • Rave.
  • Рок-субкультура.
  • Сцена мода субкультура.
  • Скінхеди.
  • Стімпанк.
  • Тедс.
  • Яппі.

Які приклади субкультури в Сполучених Штатах?

Байкери – люди, які цікавляться мотоциклами, які часто утворюють групи, які подорожують разом. Фендом – шанувальники фільмів, знаменитостей чи будь-яких спільних інтересів. Чудова сцена – субкультура, яка виникла наприкінці 1960-х з елементами хіпі та панку.

Які 7 прикладів культури?

Є сім елементів, або частин, однієї культури. Вони є суспільна організація, звичаї, релігія, мова, уряд, економіка та мистецтво.

Які 10 різних культур?

Приклади різних культур у всьому світі, які захопили багатьох, включають:

  • Італійська культура. Італія, країна піци та Джелато століттями цікавила людей неволі. …
  • Французький. …
  • Іспанці. …
  • китайці. …
  • Земля Вільних. …
  • Друга за чисельністю населення країна. …
  • Сполучене Королівство. …
  • Греція.

Дивіться також, як утворюються подвійні веселки

Що таке культура для дітей?

Культура — це слово за «спосіб життя» груп людей, тобто те, як вони роблять речі. … Культура передається наступному поколінню шляхом навчання, тоді як генетика передається спадковістю. Культура проявляється в письмі, релігії, музиці, одязі, кулінарії та в тому, що вони роблять.

Що таке Інтернет-субкультури?

Інтернет-субкультури можна визначити як спосіб життя, який забезпечується певним підключенням до Інтернету, але є винятковим для певної групи людей. Тепер це може здатися не особливо цікавим, але вам потрібно знати свою субкультуру, щоб працювати в цифровому просторі.

Молодь це субкультура?

Молодіжна субкультура молодіжна субкультура з різними стилями, поведінкою та інтересами. Молодіжні субкультури пропонують учасникам ідентичність за межами тієї, яку приписують соціальні інститути, такі як сім’я, робота, дім і школа. … Термін сцена може означати виняткову субкультуру або фракцію.

Фемінізм це субкультура?

OED, який іноді називають жіночністю, визначає фемінізм як «пропаганду рівності статей та встановлення політичних, соціальних та економічних прав жіночої статі. … Як субкультурний Учасниці, жінки знаходять способи протистояти силам патріархату та мізогінії.

Що таке учнівські субкультури?

Учнівські субкультури є групи учнів, які поділяють певні цінності, норми та поведінку, які дають їм відчуття ідентифікації та надають їм статус через ствердження групи однолітків.

Які 5 чоловічих субкультур за Маком і Гейлом?

Боулз і Гінтіс Які 5 чоловічих субкультур на думку Мака і Гейла? Академічні досягнення, хлопці-мачо, нові підприємці, справжні англійці, студенти-геї.

Що таке субкультури в освіті?

Шкільну субкультуру можна охарактеризувати як група учнів, які поділяють схожу поведінку та погляди на школу. Вони часто є реакцією на те, як учні відчувають, що їх позначили вчителі, і можуть бути як позитивними, так і негативними.

Які субкультури існують у старшій школі?

Я можу розрізняти субкультури середньої школи.

  • Популярні діти: найкращі в класі.
  • Спортивні спортсмени.
  • Social Butterflies: «найдружніші»
  • Ботани та виродки: діти, які зосереджені на вчених.
  • Виродок з коміксів: діти, які одержимі коміксами.
  • Мистецькі товариші: твор.
  • Вболівальники.
  • Готика: темна мода.

Що таке університетська субкультура?

Субкультура — це спільна ланка для цих студентів, які представляють різні культури, соціально-економічні рівні, завдяки чому вони адаптуються в гармонії, ставленні та погляді. Субкультура забарвлює ці нерівні ставлення та поведінку загальним кольором.

Дивіться також, як працює ченнелінг

Що таке професійна субкультура?

професійна субкультура, складається зі студентів, які не задіяні. з ідеями, ані ідентифікувати себе зі своєю школою». За словами Троу і Кларка, представники академічної субкультури ідентифікують. з викладачами, і прагнення до знань є їх головним завданням. Життя представників колегіальної субкультури обертається навколо табору.

Футбол це субкультура?

Субкультура складається здебільшого з молоді чоловіки об’єдналися через спільні зв’язки з футбольною командою та загальні знання для гри. … Футбольних хуліганів подібний інтерес до соціальних просторів і моделей споживання, але головне, що всі вони вірять у хуліганство як спосіб життя.

Футбол це субкультура?

Враховуючи його маргіналізацію по відношенню до домінуючих видів спорту для глядачів, таких як бейсбол, баскетбол та американський футбол у Сполучених Штатах, футбол також є американською спортивною субкультурою.

Що таке спортивні субкультури?

Спортивна субкультура – ​​це група в ширшому контексті спорту, яка має деякі свої відмінні ролі, цінності та норми.

Чи всі субкультури злочинні за своєю природою?

Не всі кримінальні субкультури є такими специфічними, однак. … Хоча субкультури делінквентів зазвичай пов’язані з широким спектром протиправної поведінки, серед правопорушних груп і субкультур існують великі відмінності в природі та силі групових норм, цінностей та інтересів.

Що таке субкультура Чому існують різні субкультури?

Субкультура — це група людей у ​​культурі, яка відрізняється від батьківської культури, до якої вона належить, часто зберігаючи деякі з її основоположних принципів. Субкультури розвивати власні норми та цінності щодо культурних, політичних та сексуальних питань.

Панківська спільнота є девіантною субкультурою?

Панк сприймали люди, як правило, віком від підліткового до середини або кінця двадцяти років. Панки можуть сприйматися як представників девіантної субкультури через багато факторів, наприклад, їхні музичні смаки, почуття одягу та політичні погляди, щоб назвати лише деякі.

Сім’я — це субкультура?

Більшість людей належить до принаймні одна група, яку можна класифікувати як субкультура. Великі групи друзів або членів сім’ї, як правило, формують власні субкультури.

Субкультура | Соціологія | Репетитори Chegg

Субкультури

Культури, субкультури та контркультури: прискорений курс соціології № 11

30 субкультур, описаних в 1 реченні

Правознавство: Молодіжні субкультури

                                                                                                                                                                                                                            

Навчально – дослідницький проект  

Тема: «Молодіжні субкультури »


Тема проекту: Молодіжні  субкультури

Тип проекту: Навчально – інформаційний

Характер проекту: Історично – правознавчий

Жанр проекту:Реферат

Термін роботи: Жовтень – грудень 2012 н. р.

Актуальність теми дослідження:

·      

Вступаючи у доросле життя, молодій людині треба засвоїти те, що було створено попередними поколіннями, дізнатися і сприйняти усталені норми суспільного життя.

·      

Цей процес не є простим.

·      

Не всі цінності, до яких прихильно ставиться старше покоління, сприймає молодь.

·      

Підлітки – найбільш чисельна соціальна група. У світі їх налічується близько 1 млрд.

·      

У підлітків існує власна культура.

·      

Підлітки створюють культуру зі своєю власною мовою, модою, захопленнями і, що найважливіше, зі своєю системою цінностей, що відмінні від цінностей дорослих.

·      

Нині, коли можливості спілкування з представниками інших країн майже необмежені, молодь приєднується до глобальних субкультур, нових для нашого суспільства.

Мета проекту:   Основною метою роботи було провести дослідження:

—  в навчальній літературі;

—  в науковій літературі;

—  з використанням інтернет — ресурсів;

·      

історію виникнення та зміст молодіжних субкультур для їх подальшого осмислення та впливу на шкільну молодь в плані дійсного виховання підлітків і протидії негативного впливу молодіжних субкультур на їхню поведінку.

·      

Розширити  знання учнів з курсу «Людина і світ».

·      

Вияснити причини появи та наслідки молодіжних субкультур для виховання сучасної молоді.


·                 

Дати інформацію учнівській молоді про сучасні молодіжні субкультури.

******************************************************

Зміст проекту: 

      1.Вступ.

      2.Типи молодіжних субкультур:

А). Хіппі.

Б). Панки.

В). Скінхеди.

Г). Хіп – хоп,

Д). Гопники.

Е). Готи,

Є). Теріантропія.

Ж). Байкери.

З). Емо.

І). Металісти.

Й). Растамани.

К). Фріки.

Л). Граффітери.

М). Рейвери.

Н). Рокери.

О). Геймери.

П). Блогери.

      3. Висновки.

      4. Джерела: список використаної літератури. 

 *********************************************************************

Спільнота розвиватиметься лише тоді,

                                                             коли її члени контрролюватимуть

                                        спілкування між собою.

                                                                                                   Франц   Фенон

1.    

Вступ.

       Здається, світ перевернувся. Нове покоління, замість жити і радіти життю, добровільно перетворює його на пекло. Мова не про наркотики чи алкоголь, а про сам світогляд молоді, який став головним чинником формування різних молодіжних субкультур.  Тлумачні словники визначають субкультуру як особливу сферу культури, суверенне цілісне утворення всередині пануючої культури, що відрізняється власним ціннісним ладом, звичаями, нормами. Вони закріплюються в особливих рисах поведінки людей, свідомості, мові.

       У антропології – це група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки.

       Про субкультури можна говорити багато бо їх кількість, в різні епохи, просто дивує. Це і стиляги в СРСР, і хіпі, і панки, рокери, репери, готи… Перелік їх може бути дуже довгим. Найчастіше субкультури виникають довкола певного центру чи ініціатора, який проповідує певні новації у сфері музичних стилів, способі життя, ставленні до якихось соціальних явищ.  

     Наші дослідження виявили, що загалом  можна виділити 5 головних  характеристик молодіжних субкультур: 

·       

Перша —

Специфічний стиль життя і поведінки.

·       

Друга —  

Наявність власних норм, цінностей, картини світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді.

·       

Третя —

Протиставлення себе решті суспільства.

·       

Четверта —

Зовнішня атрибутика, яка має символічне значення.

·       

П’ята — Ініціативний центр, який генерує тексти.

       Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур.

В короткому викладі їхня типологія виглядає так:

·       

Романтико — ескапістські  субкультури (хіппі, толкієністи, байкери .)

·       

гедоністично — розважальні (мажори, рейвери, репери .)

·       

кримінальні (гопники, скінхеди .)

·       

анархо-нігілістичні (панки та інші).

Ну і щоб уже завершити теоретичну частину, хотілося б звернути увагу на парадокс, який завжди присутній в існуванні молодіжних субкультур: з одного боку вони культивують протест проти суспільства дорослих, його цінностей і авторитетів, а з іншого – покликані сприяти адаптації молоді до цього дорослого суспільства. У  нашій праці, очевидно, неможливо розглянути їх всі, тому зупинимось на деяких з них.

       Пристосовуючись до мінливих реалій життя, культура безперервно розвивається. Культуру розглядають як модель для дійсності і саму дійсність. Зміни у культурі виникають через взаємодії між окремими особами. Окремі особи – це творіння і водночас творці культури. Субкультури – головні складові соціальної взаємодії, на рівні яких і виникає оновлення цієї ж культури. Ці ідеї асимілюються суспільством в міру того, як вони отримують ширше визнання.

*********************************************************************

Субкультури містять системи внутрішніх правил (групові правила і стандарти), які дозволяють їхнім членам ідентифікуватись один з одним. Субкультури можна розглядати як властиві поколінням загальні форми ідентифікації, які перетинаються з іншими стандартами колективної ідентичності, як-от раса, стать, клас. Культурне порозуміння з’являється тоді, коли члени субкультурної групи мають спільні погляди. У широкому сенсі, субкультура – це будь-яка група у складі більшої, збірної культури, члени якої мають інтереси, які відрізняються від інтересів тих, хто належить до головного річища культури. У вужчому розумінні це – будь-яка відмінна за стилем та ідентичністю група.

Субкультура – соціальне угрупування, яке об’єднане тим, що кожен з його представ — ників себе до нього зараховує. Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв’язок одне з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм. Наприклад, субкультура «толкієністів», які грають в рольові ігри за мотивами фентезі-повістей Толкієна найчастіше мають власні клуби, а «поттеромани» (фанати Гаррі Поттера), як одна з наймолодших субкультур, ще тільки формується, то її прихильники згуртовані тільки віртуально завдяки книжкам Джоан Роулінг.
Кожен представник чи носій субкультури приймає норми, цінності, картину світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування, як наприклад: жаргон (сленґ), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін. Наприклад, для хіпі було характерне довге волосся, а для панків – вистрижена голова зі смужкою волосся посередині, яка називається «ірокез». Чи от інша ілюстрація – скінхеди своїм взуттям вважають тільки черевики фірми «Dr. Martins», а байкери не визнають черевиків і воліють навіть влітку ходити в шкіряних чоботях, і бажано з кованою підошвою.

1.   

Типи молодіжних субкультур.

А). Хіппі:

Хіппі — міжнародний молодіжний рух, виник у 1965 році у Сан-Франциско у контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів

контркультури, мав пацифістське забарвлення, склав великий вплив на мистецтво,

особливо рок-музику, з ним пов’язані такі поняття, як сексуальна революція, психоделічна революція. Занепав на початку 1970-их років, перетворившись на одну з субкультур. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation».

       У 40-х – 50-х роках XX століття в США серед представників «біт-покоління» існував термін хіпстери, що позначав джазових музикантів, а потім і богемну контркультуру, яка формувалася навколо них. Культура хіпі 60-х розвинулася з біт-культури 50-х паралельно з розвитком рок-н-ролу з джазу.

       Перше використання слова хіпі зафіксовано в передачі одного з нью-йоркських телеканалів, де цим словом була названа група молодих людей в майках, джинсах і з довгим волоссям, котрі протестували проти в’єтнамської війни. У той час був популярним сленговий вираз tobehip, що означало «бути в курсі».

       Початком руху хіпі в США, можна рахувати 1965 рік. Основним принципом субкультури було ненасильство. хіпі носили довге волосся, слухали рок-н-рол, вживали наркотики (головним чином марихуану, а також гашиш і ЛСД), жили в комунах, подорожували автостопом, захоплювалися медитацією, східною містикою і релігіями (головним чином дзен-буддизмом, індуїзмом і даосизмом), багато хто з них був вегетаріанцями. Оскільки хіпі часто вплітали квіти у волосся, роздавали квіти перехожим і вставляли їх в дула зброї поліцейських і солдатів, а також використовували гасло «Flower Power» («сила», або «влада квітів»), їх стали називати «дітьми квітів».

       Прихильниками субкультури хіпі були такі відомі, у 60 – 70х роках минулого століття, групи, як The Beatles, The Doors, Led Zeppelin. Серед відомих особистостей СРСР – співачка Ганна Герасимова, філософ і музикант Юрій Морозов, художник Сергій Сольмі. 

*********************************************************************

 Б). Панки.

Па́нкимолодіжна субкультура, покоління молодих людей на рок — естраді (середина 70-х рр. 20 ст.). Провідною інтонацією їхніх виступів став різкий протест проти будь — яких моральних і звичаєвих правил. Це відбилося насамперед на харак -тері їх музики  —  панк — року (постійна зміна інтонації, надмірне використання ударних 

інструментів, переважання ритму над мелодією). Шокував глядачів і зовнішній вигляд виконавців у їх стилі завжди присутня неохайність і недбалість (різноколірний грим, лахміття старомодного одягу, обвішаного усіляким мотлохом).

       Панк бере свій початок з середини 60-х років XX сторіччя, коли під впливом The Beatles і Rolling Stones почало з’являтися багато молодіжних груп, які грали рок-н-рол. Панк, на думку самих же панків – це філософія свободи, добитися виконання канонів якої можна тільки протестом. Панки пішли проти політичного і соціального устрою, що склався, де, на їх думку, закони і мораль працюють тільки на тих, хто здатний за це заплатити.

        Слово punk в англійській мові багатозначне, але до появи панк — року, в більшості випадків, використовувалося як лайка. Серед значень, залежно від контексту, могло бути просто «покидьок» або «негідник», в решті всіх випадків як емоційний нецензур- ний вираз. На початку XX століття, в Америці, слово punk вживається в основному лексиконі в значеннях «бруд», «гниль», «покидьок». У жаргоні американських бродяг, це слово означає просто молоду людину, підлітка. Перша згадка цього слова у зв’язку з рок — музикою відноситься до 1970 року.

         Не можна не звернути уваги на своєрідність зовнішнього вигляду панків. Багато панків фарбують волосся в яскраві неприродні кольори, начісують і фіксують їх лаком, гелем або пивом, щоб вони стояли сторч (так званий ірокез, англ. – mohawk). Куртка -косуха – була перейнята, як рок – н — рольний атрибут з 50 — х, коли мотоцикл і рок – н — рол були невіддільними компонентами. У одязі переважає стиль «DEAD» тобто «мертвий стиль», На одяг наносяться черепи, та інші знаки й аксесуари. Носять панки напульсники і ошийники із шкіри з шипами, клепками і ланцюгами. Багато панків роблять татуювання.

*********************************************************************

 В). Скінхеди

Часто скінхедів вважають фашистами.   Образ,  який ці бритоголові хлопці (а деколи і дівчата) створили навколо себе постійними бійками, сплутався у масовій свідомості з групами неонацистів, які теж здебільшого голять свої черепи і люблять одяг темних кольорів. Насправді скінхедів — фашистів не існує, як не існує християн — мусульман, чи українських індіанців.Субкультура скінхедів не зберегла для історії точну дату свого зародження. Достеменно відомо, що це сталося десь у портових

містах Великобританії наприкінці 50-х — початку 60-х років двадцятого століття.

                                                                                                                                               7

         Якщо спробувати творчо підійти до цього моменту, то можна намалювати таку картину:

·       

Звичайні британські хлопці зі звичайних, небагатих сімей після звичайного трудового дня сиділи собі в пересічному пабі і пили пиво в очікуванні чергового  конфлікту з матросами з торгових суден. Довго чекати не доводилося, приходили матроси і давали хлопцям доброго прочухана . Котрогось разу після бійки хлопці поголилися налисо, що дуже зручно у вуличних бійках, бо нема за що вчепитися (звідси і походить назва «скінхед» skinhead — в перекладі з англійської — гола голова), відірвали від своїх курток коміри, підкотили штани і взули свої робітничі черевики Dr. Магtеns. Вигляд у них був якщо і не страшний, то, принаймні агресивний.

·       

Політичні переконання скінхедів тоді визначені не були. Точніше вони існували, але абсолютно різні, як і сама молодь. Серед чорних були любителі побазікати про чорношкіре братство, а серед білих знаходи­лися такі, що співчували правим рухам, хоча расизму і шовінізму як офіційної ідеології скінхедів ніколи не існувало.

·       

Хит­росплетіннями політики рядові скінхеди не цікавилися. Вони проводили час у бійках, пили пиво, слуха­ли музику «ска» і поміж усім цим придумали до свого гардеробу ще одну річ. яка стала сьогодні є кла­сичною ознакою приналежності до цієї групи — підтяжки. Хоча, тут варто зробити одну ремарку — тяжкі черевики, закочені джинси з підтяжками і куртки без комірів — вважаються «робочим одягом скінхедів».

·       

Парадна форма — це чорні строгі костюми з такими ж чорними туфлями. Правда, для бійок вони використовували все-таки зручнішу робочу форму. А билися вони з будь-ким — з чорними, з бі­лими, з жовтими, з багатими, з фанатами, які вболівали за інший футбольний клуб, з іншими скінхедами і. особливо, з хіпі. Хіпі найбільше діставалося від бритоголових. Хіппі носили довгі коси, а скіни голили голови.

·       

Після 1972 року рух скінхедів занепав і бритоголові стали рідкістю на вулицях. Більшість із них подо­рослішали, відростили волосся і закинули свої черевики з тяжкими носаками на горище. Але через кіль­ка років на світ чекав новий бум — прийшли панки! Панки принесли з собою нові символи і нову музи­ку. Скінхеди, принаймні те, що від них залишилося, визнали частину цієї музики своєю. Але їх не ціка­вив увесь панк, вони слухали тільки ті групи, які в своїх текстах піднімали проблеми робітничого класу, продажних політиків, патріотизму. Тут і заклалася та ідеологічна основа скінхедів, яку ми знаємо тепер. Висловити його можна гас­лом: «Люблю країну — ненавиджу уряд!».

Сучасні ж скінхеди відзначаються неабиякою агресивністю і дотримуються думки, що в їхніх соціальних негараздах винні «різнокольорові» емігранти.


     Обов’язковий атрибут скінхедів – черевики на товстій підошві з металевим носком та високою шнурівкою. Також вони носять вузькі джинси чи камуфляжні штани, куртки-мілітарі на «змійці», чорні широкі шлейки, картаті сорочки. Часто скінхеди мають татуювання із символікою кельтів, друїдів, рідше – свастика. Головна ідея скінхедів у гаслі «Влада – білим!». 

*********************************************************************

 Г). Хіп – хоп.

         Хіп-хоп (англ. Hip-hop) — молодіжна культура, яка з`явилась в США в кінці 1970-х в середовищі афроамериканців. Включає в себе 4 основні елементи: діджеїнг, графіті, емсіінг (реп), брейкінг. Також часто 5-им основним елементом вважається вуличне знання . До початку 1990-х рр. хіп-хоп став частиною молодіжної культури у багатьох країнах світу. Хоч вищеперелічені елементи разом складають хіп-хоп як субкультуру, вони живуть окремим життям. Сьогодні бі — бої рідко танцюють під реп, графіті малюють вже далеко не тільки репери. Тому в наш час хіп-хоп часто асоціюється в першу чергу зі стилем музики.
        Останнім часом, зважаючи на навалу хіп-хопу в молодіжну культуру, доводиться чути підміну цього поняття словом “реп”. Отож “реп” – це виключно музичний стиль, в той час як “хіп — хоп” є тією субкультурою, якій присвячений цей розділ, і яка окрім репу вбирає в себе ще і ді-джеїнг, ґрафіті, специфічну форму одягу, деякі види спорту, брейк — денс та ін. , а відповідно, є значно ширшим поняттям, аніж просто “реп”.

       Історія хіп-хопу – це приклад того, як буквально за одне покоління босяцький фольклор американського негритянського ґетто перетворився на світовий мейнстрім, а дворові хулігани – на світових суперзірок.

       Почалося все приблизно у 1969-му році у “чорних” кварталах Нью-Йорка, які називаються Південний Бронкс. Легенда свідчить, що започаткував цей рух DJ Кул Херк, який запустив у мову слівце «b-boys» (скорочення від «break boys», тобто, “ламані хлопці”, ті, які танцюють брейк). Але суспільство розшифрувало це як «bad boys» (хулігани), а їхніх подруг охрестили «flygirls» – тобто “мушки” – крикливо одягнені і густо намальовані дівчата з вулиці. Зрозуміло, що це ще не був хіп-хоп (саме слово у 1974 придумав Африка Бамбаатаа), але початок було покладено.

       До 1972-го b-boys та їхні подружки flygirls вже могли похвалитися організованою структурою, наявністю своєї музичної культури, власного одягу і стилем життя, який можна окреслити словом “безтурботне”. Все це було показане у фільмі «Beatstreet», який вийшов у 1982-му і став для хіп-хопу культовим, у найпрямішому сенсі цього слова. Але поки що субкультура розвивалася і на порядку денному була уніфікація одягу. Після нетривалих вуличних боїв і мирних переговорів між різними групами було встановлено типовий “прикид” хіп-хопера – як правило, тоді це були спортивні костюми, дуті болонієві безрукавки, несиметрично натягнуті на голову бейсболки і обов’язковий елемент – величезні кросівки (бажано білі) зі ще більшими “язиками”. Аксесуарами до цього всього слугували золоті ланцюги на шиї зі знаком $ та вузькі затемнені окуляри. Масивні золоті прикраси у поєднанні зі спортивними костюмами були подібні на медалі олімпійських чемпіонів, що дуже подобалося хіп-хоперам.

     Можливо, усе б так і залишилося на рівні чорного ґетто, якби у 1975-му хіп-хоп не здійснив прорив, який був пов’язаний з виникненням музичного стилю реп. А почав його Кул Херк, який під час одного зі своїх виступів у клубі став розмовляти через мікрофон з публікою у такт музиці.   Це було праобразом репу, але в сучасному вигляді він з’явився саме в 1975-му, хоча історія його назви залишається невідомою. За найпопулярнішою версією слово «реп» розшифровується як «Ритмічна Американська Поезія», хоча ця гіпотеза має багато противників, які готові довести її хибність.

       Перший серйозний успіх до репу прийшов у 1982-му, коли група «Public Enemy» випустила альбом «The Message», який складався з покладеної на музику поеми Еда Флетчера про те, як погано жити у чорному гетто. З того часу за репом закріпилася слава політичної музики, яка тримається, за рідкісними винятками, і до наших днів.

Найважливіші елементи хіп-хопу:

·       

Читка (читання репу) – при видимій простоті цього уміння, воно вимагає від майстра значно більше старань, аніж може здатися на перший погляд. Читання текстів повинно бути не монотонним, а таким, щоб запам’ятовувалося. Тому величезна увага приділяється правильному підборові рим, інтонацій, і велика увага приділяється алітерації.

·       

Брейк (бі-боїнг) – танцювальний елемент даної субкультури. Описувати його надзвичайно складно. Це точно той випадок, коли краще один раз побачити . а побачити можна майже у всіх кліпах реперів, а останнім часом і не тільки у їхніх кліпах.

      Може скластися враження, що хіп-хопер – це людина, яка володіє хоча б одним вмінням, перерахованим вище. Насправді це не так, і більшість реперів тільки те й роблять, що слухають музику і ходять “тусуватися” у свої компанії, а в найкращому випадку мають тільки якісь початкові знання цих умінь. Найчастіше вони переймають атрибутику руху і не переймаються ніякою філософією. Хоча все-таки варто вже визнати, що хіп-хоп – субкультура, яка сформувалася і перебуває зараз у стадії свого найбільшого впливу на молодь у всьому світі.

Д. Гопники.

«Гопники» або «пацани» походять з російської глибинки, а своєю самоназвою  завдячують «Одєссє-мамє». У них є своя «мова» — так звана «фєня», і закони — «панятія». «Гопи» полюбляють слухати «Шансон» — блатну музику, яку у нас на державному рівні нібито «заборонили» крутити в громадському транспорті. Для «гопів» людські закони — то «туфта», а чесні законослухняні громадяни — «лохи». «Гопівська» субкультура походить ще з XIX століття, а найбільшого поширення вона набула у промислових

містах. її в українське середовище принесли росіяни, які протягом двох століть переселялися в нашу країну. В Одесі ця субкультура втілилась у горезвісній «одеській мафії». 

*********************************************************************


Гопник (гоп, гопота) —- представник радянської та пост-радянської субкульту­ри, утвореної в результаті проникнення кримінальної естетики в робітниче се­редовище; людина, що вимагає гроші або інші цінні речі від інших людей, шах­рай, грабіжник, хуліган. Зазвичай походить з малозабезпечених сімей.

Гопи виникли в післявоєнному СРСР як наслідок вкрай низького рівня життя, загибелі на війні мільйо­нів чоловіків, діти яких виховувались вулицею та тотальної зубожілості. В умовах такої „боротьби за шматок хліба» з хлопців-підлітків виростали справжні злодії. Характерні особливості гопів:

Слід згадати і про основну ознаку гопа — слово „пацан», яким так гордяться всі гопи в Україні. Варто зауважити, що самі гопи себе називають так і не інакше, адже гопами вони себе йменувати соромляться. Представники ж нормального населення „пацанами» гопів називають рідко, деякі — з міркувань етично­сті, а інші — просто через класичне розуміння даного слова. Але і ті, і ті погоджуються на стандартному найменуванні „гоп». Слово „пацан» походить від давньоєврейського слова „гюц» (нецензурна назва чо­ловічого статевого органу). Частина «ан» означає «матенький». Ось чому це слово зазвичай не вжива­ється нормальними людьми. Носії ж даного слова або відверто відмовляються визнавати його зміст, або просто його не знають.

Стиль одягу середньоетатистичного гопа виглядає приблизно так: спортивний костюм, кросівки, на верх цього може бути надягнута шкірянка або сільська „дубльонка»

(в зимню пору року), а найголовні­ше — „кєпка», цей елемент одягу є гордістю і честю кожного гопа. Хоча досі у вжитку знаходяться кла­сичні чорні „шапки-воровки».

Стиль розмови гопів — українсько — російський суржик. Гопи зазвичай дуже обмежені і нецікаві особи.

*********************************************************************

Е. Готи.

Го́ти представники готичної субкультури, натхненних естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готики — сцени. Представники руху з’явилися в 1979 році на хвилі пост — панка. Панківський епатаж готи направили в русло пристрасті до вампірскої естетики, до темного погляду на світ.
Характерний зовнішній вигляд готів:
— Чорний (темний) одяг. Чорне довге волосся. Високі шнуровані черевики.

—        

Чорний корсет, облягаючі чорні нарукавники і чорна максі (для дівчат), одяг під старовину, кльошовані рукави, шкіряний одяг.

—        

Шипований нашийник.

—        

Срібні прикраси окультної тематики.


Готи з’явилися наприкінці 80-х років XX століття. Їхня естетика еклектична за набором вживаних і по­пулярних символів. Тут можна зустріти єгипетську, християнську і кельтську символіку Основний го­тичний символ — єгипетський „Анх» -символ вічного життя. Використовують також інші символи Древнього Єгипту, наприклад, „Око Ра». Менше поширена християнська символіка, здебільшого, у ви­гляді звичайних розп’ять. Із кельтської символіки запозичено різноманітні хрести і орнаменти. Досить широко представлена окультна символіка — пентаграми, причому і звичайні, і перевернуті, зображення кажанів, а також різноманітні символи смерті — могили, черепи тощо.

Здебільшого, представники цієї субкультури сповідують естетику готичного роману і музики. Обира­ють одяг чорного кольору: корсети, тісно прилягаючі нарукавники і максі — спідниці для дівчат. Прикра­си окультної тематики, здебільшого, виготовляють зі срібла. Нігті у них пофарбовані чорним лаком, на пальцях кілька відмітних перснів, у готів модно штучно збільшувати зуби — ікла. В Україні ця субкультура щойно набирає сили. Готична молодь загалом ділиться на дві групи: «перки — готи»,  які люблять повеселитися в шумних компаніях, і «мобі — готи»,  котрі вважають за краще думати на самоті. Це стиль антитусовки. Їм не конче бути разом, щоб бути готами,

бо готика — це стиль індивідуалів. Майже всі представники цієї молодіжної

субкультури – талановиті, обдаровані особистості, їх улюблені автори Байрон, Сартр, Хемінгуей, Камю. Водночас потрібно чітко розрізнити субкультуру готів від інших молодіжних субкультур. Особливо від сатаністів (хоч бувають готи сатаністи), з якими часто ототожнюють готів через подібність одягу і похмурий, тяжкий настрій.

**************************************************************************

Є. Теріантропія.

Теріантро́пія (англ. therіanthropy) — це термін, що використовується для позначення трансформації людини у іншу тваринну форму в міфології.
На даний час утворилася субкультура, що прийняла термін “теріантропія” як опис


відчуття інтенсивної духовної чи психологічної ідентифікації себе як тварини. 

Представники цієї субкультури звичайно називають себе теріантропами або теріанами. Більшість теріантропів відносять себе до вовчих або котячих, серед яких часто зустрічаються вовки, леви, тигри, але є також представники рептилій, птахів, інших ссавців і комах.
Теріантропія як субкультура не має єдиних догм і авторитетів.

     В Інтернеті існують численні співтовариства теріантропов, які поєднують християн, язичників, атеїстів. Є безліч форумів і чатів співтовариства, і кожному місцю притаманна власна атмосфера, в деяких панує повне сприйняття, а в деяких презирлива нетерпимість одне до одного. За межами Інтернету не відомо жодної організації теріантропів.                                                                                                                                       

Відмінності теріантропів від фу́рів:

                                  



      Байкерство виникло у США, а потім поширилося по всій Європі. В Україні ця субкультура стала по­пулярною в останні десятиліття XX століття. Духовним натхненником байкарів, і це загальновизнаний факт, став Джеймс Дін — відомий американський кіноактор і виконавець власних балад. Він першим висловив протест проти ідеалів американського суспільства та буржуазної культури. Протест Діна яск­раво втілено у відомому кінофільмі „На Схід від раю». Герой намагається розбудити суспільство, зворохобити його, змусити замислитися над швидкоплинністю життя і марнотою суспільних ідеалів, які ідеологи від культури намагаються прищепити пересічним громадянам. Основне для героїв Діна — їзда на шаленій швидкості, без певної мети і підтексту. Завжди одягнений у старий червоний светер Дін на своєму „Харлей-Девідсоні» із максимальною швидкістю мчить залитою сонцем автострадою.   

      Джеймс Дін розбився, не вписавшись у крутий віраж, але його сталевий кінь, здається, і сьогодні заважає спо­кійно спати прибічникам шалених швидкостей, своєрідної філософії і неписаним законам мотоциклет­ного братства. Для них байк — стиль життя, а не просто швидкий та зручний спосіб пересування.

Всіх байкерів об’єднує віра в одного кумира Швидкість. У цьому байкери схожі на спортсменів. У певній мірі байкінг є спорт, але спорт екстремальний. Закований у чорну шкіру бородач, з ніг до голови покритий татуюваннями, може виявитися майстром спорта міжнародного класу по мотокросу та чемпі­оном країни у якомусь році, але він прийшов у субкультуру байкерів, щоб насолоджуватися свободою та швидкістю

       На загал байкери, здебільшого, підробляють охороною рок — концертів, збираються у своїх клубах і фес­тивалях. Ненормативна лексика створила ореол ворожнечі до суспільства. Не сприяють позитивному образу і назви байкеркоманд — „Ангели пітьми», „Слуги диявола» тощо.

        Байкер — це водій мотоцикла. Хоча не все так просто. Байкери — це саме субкультура. Для них байк — стиль життя, а не просто швидкий та зручний спосіб пересування.                                                                                                                            

Серед байкерів зустрічаються релігійні люди, чимало й атеїстів.                                                                     Але всіх їх об’єднує віра в одного кумира — Швидкість. Байкер живе і помирає, прагнучи до позамежного. У цьому байкери схожі на спортсменів. У певній мірі байкінг є спорт, але спорт екстремальний. Закований у чорну шкіру бородач, з ніг до голови покритий татуюваннями, може виявитися майстром спорта міжнародного класа по мотокросу та чемпіоном країни у якомусь році, але він прийшов у субкультуруру байкерів, щоб насолоджуватися свободою та швидкістю.

*********************************************************************

З. Емо.

Емо (з 1980-х) надмірне акцентування на вираженні емоцій і легкій емоційній подразливості, на практиці виявляється слинявством. Емо — улюблений об’єкт побиття панками та гопниками.                                                                     
                                                                                                                                           

       Емо (скорочення від «емоційний») — стиль музики, що виник в середині 80 — х років із Хардкор — панку. Під час існування дуже змінився і урізноманітнився, розділившись, в свою чергу, на піджанри. Характерними ознаками емо — стилю є надривний вокал від крику до плачу і стогону.
Плач, стогін, а також комбінації чорного та рожевого в усьому — одязі, зачісках, макіяжі, тонуванні авто, власних речей — це саме те, від чого емо аж втрачають свідомість.
      Вельми поширено серед підлітків 13 — 17 років (хоча іноді зустрічаються і старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури — емоції. І вони черпають їх звідусіль — із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скрім»), плач, вереск.

      Емо – це скорочення від «емоційний». Сьогодні ця субкультура набула широкого поширення. Головна риса емо – це вираження та нестримання своїх емоцій,                                                                                                                                        найважливіше – бути собою і не заганяти себе у якісь певні рамки. У емо свої погляди на життя, яке складається з двох основних кольорів: чорного (символізує несправед — ливість, жорстокість світу) та яскравих кольорів (щасливі емоції, кохання, приємне переживання). Часто це відображається у зовнішньому вигляді послідовників цієї субкультури, але справжні емо ніколи не ставлять зовнішній вигляд вище, ніж саму суть, ідеологію, переконання цього напрямку. Тих, кого цікавлять лише стиль та мода, називають «позерами» (від англ. poseur – вдавати), їх легко впізнати у звичайній бесіді.

       Загалом, прихильники цього стилю виглядають так: депресивні хлопці і дівчата з довгим волоссям, яке часто закриває очі, підмальовані чорним олівцем; носять одяг чорного, пурпурового та рожевого кольорів. Невід’ємною частиною образу є штани із заниженою талією та широким шкіряним паском із залізними шпорами. Зазвичай прихильники емо носять обвішану різноманітними значками сумку через плече. Хоча зовнішній вигляд кожного індивідуальний, обраний ним самим. Зовнішність для справжніх емо не так важлива, як переконання та душа.

       Емо — загадкова субкультура, популярність якої в Україні зростає в геометричній прогресії. Спочатку емо, — називали альтернативний напрям у музиці, який су­проводжувала важка гітарна партія і сильне соло. Співаки емо відверто і безперешкодно ділилися зі слухачами своїми відчуттями, звідки, мабуть, і походить назва цього напряму -— від слова „емоційний». Проте через деякий час уявлення про емо істотно змінилося. Сьогодні це насамперед істотний стиль поведінки і самовираження для підлітків.

      Класичний одяг емо — одяг у чорно-рожевій гамі. А також різні пов’язки на руках і зап’ястях, пояси із залізними бляшками, рукавички без пальців. Емо — макіяж: підведені чорним олівцем очі. Популярний він і серед дівчат, і серед хлопців. Зачіски також не поділя­ють на жіночі і чоловічі. Чубок прикриває одне око, а волосся пофарбоване в чорний або темно-каштановий колір. Незамінні атрибути емокідів – сумка через плече (майже як у листоноші) та сила силенна значків. Емо – постійні шукачі справжнього кохання.

      Цю субкультуру сторонні сприймають занадто негативно, бо вважають що вони мають схильність до суїцидів. Проте мало хто має поняття про їхні моральні ідеали і цінності. Хоча насправді вони борються проти наркоманії, алкоголізму, невпорядкованих статевих зв’язків, загалом пропагують здоровий спосіб життя.



*********************************************************************

І. Металісти.

     



 Металісти (з 1980-х років) — субкультура, зазвичай позбавлена ідеології та зосереджена на музиці у стилі хеві — чи влек — метал. Характеризуються схильністю до вживання алкоголю та великою розгалуженістю стилів.
       Металі́сти, металхеди (англ. metalhead, headbanger, metallian) — субкультура, натхненна музикою в стилі метал. З’явилася у 1980-их роках.
На відміну від, наприклад, субкультур готів і панків, субкультура металістів позбавлена яскраво вираженої ідеології і зосереджена, головним чином, навколо музики. Проте, є деякі риси, які вважаються характерними для представників субкультури.
      Тексти метал — гуртів пропагують незалежність, самостійність і впевненість у собі, культ «сильної особи». Відношення до релігії різне. Не зважаючи на велику кількість релігійної і окультної містики в текстах метал — гуртів, вони, як правило, не носять місіонерського характеру і сприймаються прихильниками як алегорія. Серед любителів блек — металу бувають язичники і сатаністи, але для прихильників інших різновидів це нехарактерно.

      Молодіжна субкультура, створена музикою в стилі метал. Метал (англ. metal) – екстремальна музична течія, що зародилася в другій половині XX століття, є напрямом рок — музики, одним із стилів важкої гітарної музики. Як один з підвидів рок — музики метал характеризується агресивними ритмами.

       Типова мода серед металістів: довге фарбоване волосся, шкіряна куртка «косуха», пасок з великою кількістю клепок, чорні джинси або шкіряні штани (у дівчат – шкіряні міні-спідниці), чорні футболки або балахони з логотипом улюбленої групи, напульсники — шкіряні браслети з заклепками або шипами, ланцюги на джинсах,  на шиї і зап’ясті, короткі чоботи з ланцюгами.

***********************************************************************

Й. Растамани.

Растамани (з 1990-х) — спочатково, прихильники растафаріанства, але у наші часи прирівнюються до просто нариків, що вживають гашиш чи марихуану.
Рух зародився на початку 1930-их років на Ямайці під впивом лідера чорного сепаратизму Маркуса Ґрейві.


У світі налічується біля мільйона прихильників растафаріанства. Особливо Рух  поширений на Ямайці, де растафаріанами називає себе 10 % населення. Відомий реґі музикант Боб Марлі має неофіційний статус пророка растафаріанства.

********************************************************************

К. Фріки.


*********************************************************************************



*********************************************************************************



*********************************************************************************

Рейв (англ. rаvе) — масова нічна дискотека з виступом диск — жокеїв; також загальна назва електронної танцювальної музики, що грають на таких дискотеках. Точного визначення рейву немає.                                                                                                       20

      В 1960-х роках сленгове слово рейв вживали мешканці Лондона карибського походження у значенні імпрези. В кінці 1980-х термін почав функціонувати у значенні субкультури, що виросла з рухів ейсид хауз в Чикаго та Нью-Йорку після чого завоювала британську сцену.

      Початково рейви були величезними нічними дискотеками, що проводилися в складських приміщеннях або на полях під відкритим небом, куди з’їжджалися тисячі людей. Ці ніким не контрольовані масові збори викликали в суспільстві негативну реакцію, зокрема через широке вживання «екстазі» та більш важких наркотиків на таких вечірках. Незабаром багато британських клубів стали проводити рейви у своїх стінах, використовуючи багатоярусні танцмайданчики, для кожного з яких грав свій діджей.

      Культуру рейвів увібрали в себе запроваджені в 1990-і роки в Берліні, а потім інших містах світу «пара­ди любові». На пострадянському просторі рейви проводилися з початку 1990-х років, найбільшим з них став фестиваль «КаZантип», що спочатку проводився на Кримському мисі Казантип, а потім поміняв назву на «Республіка КаZантип» і переїхав спочатку у село Веселе (поблизу Судака), а потім під селище Поповка (поблизу Євпаторії).

Н. Рокери.

Рокерами називали британську молодь1960-х років минулого століття, яка їздила по вулицям міст на мотоциклах зі швидкістю до 160 ти километрів за годину. Рокеры стали субкультурой в 1950 – на початку 1960 – х років в епоху рок – н — рола. Із одягу рокери вибірали  практичні речі. Вони носили шкіряні мотоциклетні куртки, прикрашені металевими шипами і значками, футболки, шкіряні шапки, джинси, шкіряні штани, високі армійські ботинки.


       З’явились рокери на початку 1950 – х років, асоціюватися з музикою вони почали тільки в 1960 – х. Їх ознаками були прихильність до рок – н – ролу і їзда на мотоциклі. В СРСР прихильність до рок – н – ролу обрала більш інші форми. Міцні мотоцикли, які в той час були у американських рокерів, для радянських студентів були просто мрією і тому зберігалися вдома тільки у вигляді картинок або плакатів. Тому тільки за це головниою відзнакою рокерської субкультури в СРСР стала музика.

       Рокерська субкультура єдина течія, яка не вимагає від своїх представителів нічого, крім позитивного відношення до музики. Нерідко подібну музику прихильники рока починають грати невідходячі від каси, створюючі свої маленькі музичні команди.  Рокерська субкультура дуже близька до до байкерської.Любителі мотоциклів створили паралельну рокерам байкерську субкультуру. Рокери і байкери абсолютно аполітичні і ставлять себе над соціальними проблемами. 

       Із – за великої різноманітності цієї самої розповсюдженої у нас культури, представників її можна називати до безкінцевості. З легендами рока на пострадянському просторі асоціюються у нас Віктор Цой (“Кіно”), Юрій Шевчук (“ДДТ”), Костянтин Кінчев (“Аліса”), В’ячеслав Бутусов, Андрій Макаревич та інші. Руський рок – це окреме поняття, яке не має аналогів, проте дуже поважаєме в усьому світі. 

*********************************************************************************************

О. Геймери.

         Геймери  (від англ.game – гра) – люди, що захоплюються комп’ютерними іграми. На жаль, надмірне захоплення іграми призводить до того, що деяки геймери плутають реальне життя з віртуальним.Субкультура геймерів – сама велика із існуючих і сама непомітна субкультура в світі. Але її прихильники навіть не знають про це. Геймери здатні проседити в самотності за компом багато часу без перерви без їжі і сну проходючи нову гру. Середній вік геймера – від 13 до 20 років.  


     

 В основному геймерами стають пацани, а дівчат набагато менше тому, що програмісти, які пишуть на С++ ігри – в основному чоловіки і ігри вони в основному створюють для  пацанів та чоловіків.  Геймери не відрізняються, на відмінність від інших субкультур, якимось ідейними стандартами, як кіберготи і не тиснуть тих, хто відрізняється від них як це роблять скінхеди. Все, що їх об’єднує – це якась гра або ігровий жанр.  

       Багато хто вважає геймерів антисоціальними типами, тому що вони живуть у віртуальному світі ігор. Віртуальний світ настільки захоплює, що чисельні геймери так захопилися ним і не міняють його на на реальний світ. І дійсно, ігровий світ стає справжнью альтернативою реальному світові.  Бо тільки в грі слабак і невдаха може стати непереможним героєм та вершителем долі! А раз так, то навіщо йому тоді потрібна ця реальність, де всі його вважають невдахою. Ось чому так і буває – багато дітей і підлітків і навіть дорослих людей увесь свій вільний час витрачають на проходження ігор і віртуальний світ, де вони можуть бути ким захочуть.  Де, навіть здійснів помилку, можна завжди загрузитись і почати все спочатку.   

       Геймери  — це прихильники комп’ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Найчастіше геймерами є підлітки. Фактично гра у підлітка займає увесь вільний від навчання час. Найбільш організованим різновидом геймерів є “квакери”, прихиль -ники комп’ютерної гри “Quake”. Субкультура геймерів зародилася нещодавно. 

       З появою комп’ютерних ігор, а пізніше й Інтернету молодь стала активно спілкуватися в мережі. Комп’ютерні мережеві ігри для них — це можливість спілкуватися в дії: разом з іншими, часто іноземними, однолітками проходити завдання та перемагати ворогів. Існують також і не мережеві ігри, у яких чисто розважальна функція. Багато ігор типу “Діабло” чи “Варкрафт”, які дуже поширені у молоді, мають сюжет, і процес проходження перетворюється нібито в читання книги, де є скелет — сюжетна лінія, а решту потрібно нарощувати на скелет самостійно.              

        Очевидно, залишилося дуже мало підлітків, які жодного разу в житті не сідали за гру.   А є і такі, які буквально живуть в цій віртуальній реальності. Іноді ігри негативно діють на психіку підлітків, але більшість все ж знає міру. Геймер за зовнішнім виглядом нічим не відрізняється від звичайної людини. У геймерів свій жаргон, свої клуби за інтересами. Свій кінематограф, нарешті: останнім часом популярні ігри екранізують досить часто, досить згадати “Лару Крофт”, “Doom” чи “Ненсі Дрю”.    

       Тепер ось і своя література, наприклад, серія романів “S. T. A. L. K. E. R.” Ігри діють зовсім не тільки негативно на геймерів — вони розвивають бистроту реакції та швидкість думки, наполегливість та цілеспрямованість, навіть спритність. Ігри через Інтернет допомагають підучити англійську та розширити коло своїх знайомих. Американські дослідження доводять, що геймери, які прийшли в бізнес (відповідно досить юні хлопці) демонструють небачені результати, оскільки бізнес для них — та ж гра.

ІІ Блогери.


Блогери – це люди, які ведуть свої щоденники (так звані блоги) у всесвітній мережі Інтернет.

·       

Блог (англ. blog, від web log — інтернет — журнал подій, интернет-щоденник, онлайн-щоденник) — веб-сайт, основний зміст якого – регулярно додаваєми записи, які містять текст, зображення або мультімедіа.  Для блогів характерні короткі записи тимчасової значимості, відсортировані в зворотньому хронологічному порядку (остання запис зверху).  Відмінність блога відтрадиційного щоденника обумовлена тим, що блоги зазвичай  публічні і передбачають сторонніх читачів, які можуть вступити в публичну полеміку з автором. 

·       

Людей, ведущих блог, називають бло́герами. Сукупність всіх блогів Сеті прийнято називати блогосферой.   

·       

Для блогов характерна можливість публікації відгуків, коментарів відвідувачами. Вона робить блоги сферою сетевого спілкування, яка має переваги перед електронною поштою, групами новин, феб — форумами і чатами.  

·       

Під блогами  також розуміють персональні сайти, які в основному складаються із особистіх  записів власника блога і коментарів користувачів до цих записей. 

·       

Першим блогом вважається сторінка Тіма Бернерса – Лі, де він з 1992 року публікував новини. Більш широке розповсюдження блоги отримали з 1996 року, безкоштовними блоги стали  в серпні 1999.

·       

В наш час особливість блогів не тільки в структурі записів, а і в простоті додавання нових записів всіма бажаючими.  Користувач просто звертається до веб – серверу, відбувається процес ідентифікації користувача, після чого він додає новий запис до своєї колекції. Сервер дає інформацію як  послідовність повідомлень, розміщуючи на самому верху самі свіжі повідомлення. Структура колекції нагадує звичну послідовну структуру  щоденника чи журнала.

1.   

Висновки.

      

Усі зазначені види

молодіжної субкультури – це неформальні об’єднання молоді, яким притаманні певні ознаки:

·       

Неформальні колективи не мають офіційного статусу.

·       

Слабко виражена внутрішня структура.

·       

Більшість об’єднань має слабко виражені інтереси.

·       

Слабки внутрішні зв’язки.

·       

Дуже складно визначити лідера.

·       

Програма діяльності відсутня.

·       

Діють з ініціативи невеликої групи зі сторони.

·       

Становлять альтернативу державним структурам.

·       

Дуже важко піддаються класифікації.

Причини відходу

молоді в андергаунд:

1. Виклик суспільству, протест.

2. Виклик сім’ї, непорозуміння в сім’ї.

3. Небажання бути як усі.

4. Бажання затвердитися в новому середовищі.

     5. Привернути до себе увагу.

6. Нерозвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні.

7. Копіювання західних структур, течій, культури.

8. Релігійні ідейні переконання.

9. Данина моді.

10. Відсутність мети в житті.

11. Вплив кримінальних структур, хуліганство.

12. Вікові захоплення.

        Сьогодні глобалізаційні процеси активно проникають у повсякденне суспільного життя. Сучасна молодь соціалізується в рамках глобального знання, глобальних іміджів.Цей процес породжує новий тип соціальної диференціації та соціальної культури.

       Частиною загальної суспільної культури є молодіжна культура, яка формується з двох складових:

—    

створеної молоддю, що позиціонує своє бажання, очикування, наміри;

—    

та культури попереднього покоління з принципами ат традиціями, яки вже склалися

Молодь завжди перебуває у пошуку нової індентичності, створенні нового стилю.

       Сучасна молодь – це першt покоління, яке від початку сприйняло культуру як культуру мас – медіа. “Перша кібергенерація” – так назвав розвиток сучасних молодіжних рухів Дуглас Кекльнер.

Поняття “молодіжна культура” є багатозначним і неоднозначним. Так, залежно від ідеологічної спрямованості, говорять про “молодіжну культуру”, “молодіжну субкультуру” і навіть про “контркультуру”. Сьогодні молодіжна культура розвивається під впливом ЗМІ та комп’ютерних технологій.

Для молодіжних субкультур Заходу  джерелами “нового стилю”  стали культури Азії, Африки та американських індіанців. Джерелом конструювання  “культурних мігів” вітчизняних молодіжних субкультур став насамперед Захід.

       Після розпаду Радянського Союзу здалося, що нарешті здійснилася мрія дисидентів, хіпарів, неформалів… Настала цілковита свобода і безкарність, що переросла в безлад. Головним посередником у спілкуванні стали засоби масової інформації, які дуже негативно впливають на свідомість сучасної молоді.

      Тому сьогодні однією з головних задач є активний вплив на молодіжну свідомість, щоб шляхом спільної координації дій започаткувати нову хвилю відродження національної культури України.

       Молодіжні субкультури – особлива частина суспільної культури. Таких неформальних рухів багато.  Неформальний спосіб життя притаманний людям підліткового віку, а належність до тієї чи іншої субкультури – це своєрідний спосіб продемонструвати дорослим свої власні погляди на життя. Тим більше, що підліткам взагалі характерне протиставлення себе дорослим і, мабуть, тому вони об’єднуються з іншими однодумцями та демонструють те, що у них є власні життєві позиції. Зазвичай бажання належати до певної субкультури з віком зникає. До цього потрібно ставитися лише як до одного з етапів життя. Між іншим, практично всі підлітки проходять через певні групи, хай то якісь гуртки, секції чи ті ж неформальні рухи.                                                                                                                                      

      У психології навіть вважається, що.це сприятиме їхньому подальшому нормальному розвитку.  На думку психологів громадської організації “Вільна територія”, членів Української спілки психотерапевтів Місан Наталії та Лозової Людмили,  багато людей упереджено ставляться до представників молодіжних субкультур, зовсім не знаючи, що більшість з них не мають ні найменшого відношення до криміналу, сексуальної розбещеності, сатанизму. А навпаки — це звичайні у спілкуванні підлітки, більшість з яких початківці — музиканти, письмен­ники, художники та досить обдаровані люди. Вони виступають проти деяких чинних правил і для цього збираються в групи, створюючи тим самим свою маленьку систему (зі своїм одягом та законами) на противагу системі великій.

Зрештою, кожен має право бути індивідуальним. І молодіжні огранізації існували завжди, лише самовиражалися  по — різному.

*************************************************************

1.   

Джерела: список використаної літератури.

1. Козлов Владимир «Реальная культура: от Альтернативы до Эмо».

2. Станислав Свиридов «Молодёжные субкультуры».

3. Бобахо В., Левикова С. «Современные тенденции молодежной культуры. Конфликт   

    или  преемственность поколений».

4. Анатолій Івченко «Тлумачний словник української мови».

5. Карп’як Вадим. Молодіжні субкультури // Спілка української   молоді     

    http://www.cym.org/ua/content/subcult1.asp

6. Хто такі гопи // Львівська антигопівська організація http://lago.org.ua/bases/01.htm

7. GameR как субкультура . http://birdgame.mylivepage.ru/forum/586/1079?last_page=go

8. Верная Анастасия. Байкеры // Субкультурыhttp://www.subcult.ru/bikers.php

9. Верная Анастасия. О субкультурах // Субкультуры http://www.subcult.ru/

10. Заїка Наталія. Бути собою – головний принцип черкаських неформалів // Газета  

     «Прес Центр»  № 7 (134) від 13.02.2008 р. http://pres-centr.ck.ua/print/news-845.html

11.Базаров Макс.Черкасская молодёжь — кто есть who? // Газета «Ринок» № 37 (511)   

     від 29.09.2007р.

12. http://uk.wikipedia.org/

13. http://forum.lvivport.com/

14. http://www.grinchuk.lviv.ua/

15. Шлях навпростець // Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Шлях_навпростець  

16. Скінхеди // Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Скінхеди 

17. Хіп-хоп // Вікіпедіяhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Хіп-хоп 

18. Гопники // Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Гопники 

19. Готи (субкультура) // Вікіпедіяhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Готи_(субкультура) 

20. Рейв // Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Рейв 

21. Фурі // Вікіпедіяhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Фурі 

22. Теріантропія // Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Теріантропія.

 

                                                                                                                                              

Вплив юнацької субкультури на формування девіантної поведінки

 

 

Горлівський інститут іноземних мов

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

 

Факультет слов’янських та германських мов

 

Кафедра педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на тему:

«ВПЛИВ ЮНАЦЬКОЇ СУБКУЛЬТУРИ НА ФОРМУВАННЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ»

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка 5 курсу, групи 507-б

Міхачова Ю.  С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Горлівка – 2014

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ…………………….7

    1. Сутність поняття девіантної поведінки………………………………..7
    2. Причини появи девіантної поведінки………………………………….9
    3. Види девіантної поведінки…………………………………………….10
    1. Протиправна поведінка…………………………………………….10
    2. Суїцидальна поведінка…………………………………………….12
    3. Адиктивна поведінка………………………………………………15
      1. Основні чинники, які зумовлюють девіантну поведінки юнацтва….18

    РОЗДІЛ 2. РОЛЬ СУБКУЛЬТУРИ У ФОРМУВАННІ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПЕРІОД ЮНОСТІ…………………………………………….20

    2.1. Юнацька субкультура у соціумі………………………………….20

    2.2. Види юнацьких субкультур  як чинники формування девіантної поведінки ……………………………………………………………………. 20

    2.3. Причини виникнення субкультур серед юнацтва……………….24

    2.4. Вплив субкультури на формування  девіантної поведінки………27

    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..31

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….34

     

     

    ВСТУП

    Сьогодні справжній комплекс двоїстих проблем, неоднозначність процесів, які чиняться в юнацькому колі і в нашому суспільстві в цілому, викликають ярі дискусії. На превеликий жаль, наш соціум, який, власне, і породив феномен – «неформалів» поновлює замахи вирішити такі проблеми адміністративними методами, тобто подіяти на цю ситуацію в державному масштабі, хоча, на наш погляд, навряд це вдасться, але в наших силах не повторювати аналогічних погрішностей та помилок, а для цього треба, як мінімум, пізнати те, що юнацтво вимагає і чим викликані подібні вимоги.

    Існує система норм і цінностей, якими різняться модерні групи від більшості товариств нашого суспільства, називається субкультурою. Вона створюється під дією таких чинників:

    1. вік;
    2. етнічне походження;
    3. релігія;
    4. соціальна група;
    5. місце проживання.

    Цінності субкультури впливають на формування індивідуальності носія групи, зокрема його поведінки у соціумі. Це не означає відмову від національної культури, прийнятої більшістю, але виявляють лише деякі відхилення та аномалії від неї. Проте більшість дорослих ставиться до субкультури несхвально чи з недовірою.

    Подекуди представники субкультури чинять норми або цінності, які вочевидь заперечують домінуючу культуру, її зміст, вартості і форми. На підніжжі таких норм і цінностей виникає контркультура, яка сприяє розвитку девіантної поведінки у дітей в період юності. Відомий приклад контркультури − хіпі 60-х років чи «система» в Донецьку 80-х років.

    Частки як субкультури і контркультури позначаються на культурі

    сьогочасного юнацтва. Прикметою сьогоденної ситуації, в якій відбувається формування духовного обличчя юнаків, полягає в тому, що цей процес

    точиться в умовах полегшення політичного та ідеологічного пресингу, розширення соціальної свободи, незалежності та ініціативи юнацтва. Він супроводжується переоцінкою цінностей, драматичним та неприродним осмисленням досвіду попередніх генерацій, модерними уявленнями про своє професійне майбутнє та грядуще майбутнє нашого спільного соціуму. Ще чимале значення у формуванні субкультурних та контркультурних угруповань юнаків мають інформаційні соціальні медіа технології, що неодноразово застосовуються з різною метою – комерційною, кримінальною, протестною. В умовах сьогодення такі медіа технології перш за все втілюються через соціальні мережі і стають потужним засобом впливу на юнацтво.

    Пристосовуючись до несталих реалій життя, культура безперестанку поглиблюється. Культуру вивчають як модель для дійсності і саму дійсність. Зміни у культурі виникають через взаємодії між окремими особами. Окремі особи − це творіння і водночас творці культури. У результаті переговорів суспільство досягає консенсусу щодо сенсів. Проте беруть участь у цих переговорах і впливають на зміни не конкретні особи, а підгрупи та субкультури. Субкультури − центральні складові соціальної взаємодії, на рівні яких і здіймається поновлення культури. Ці ідеї асимілюються соціумом в міру того, як вони одержують ширше визнання. Субкультури обіймають системи внутрішніх засад і норм, які дозволяють їхнім виразникам ідентифікуватись один з одним. Субкультури можна вивчати як властиві поколінням загальні форми ідентифікації, які перехоплюються з іншими маркерами колективної ідентичності, як-от раса, стать, клас, сексуальна орієнтація. Культурний консенсус з’являється тоді, коли носії певної субкультури мають спільні переконання.

    У широкому розумінні, субкультура − це будь-яка група у складі більшої, збірної культури, представники якої мають інтереси, що різняться з інтересами тих, хто належить до головного русла культури.

    У вужчому розумінні це − будь-яка екстравагантна та ексцентрична за стилем та ідентичністю група.

    У сучасному суспільстві існує значне різноманіття таких субкультур, проте в психології це поняття знаходить найбільш часте застосування в дослідженнях юнацьких культур і девіантності. Наприклад, вважається, що делінквентна, або злочинні субкультури мають своїм завданням вирішення проблем їх членів, які бачать в приналежності до субкультури деяку компенсацію своєї «невдачі у великому суспільстві». Юнацькі субкультури, часто аналізуються як девіантні, розгортаються на основі своєрідних стилів в одязі і музиці, які відрізняють їх інших груп соціуму. Деякі дослідники навіть опрацьовують практику субкультур як вираз опозиції пануючій культурі.

    В усі часи соціум прагнув здолати неугодні форми людської поведінки. Як неугодна мається на увазі поведінка: злодіїв і геніїв, лінивих і занадто працелюбних. Різноманітні аномалії в соціальній поведінці і діяльності від середньої норми − як в позитивному, так і в негативному спрямуванні − грозили стабільності соціуму, який завжди цінувався. Відхилення у поведінці та діяльності від норм прийнято називати девіантним, говоримо про такі дії та вчинки юних людей, соціальних та громадських груп, угруповань та товариств, що заперечують соціальні норми чи визнані шаблони і стандарти поведінки. Сутність девіантної поведінки полягає у не дотримуванні вимог соціальної норми в різних ситуаціях, що призводить до взаємодії особистості і суспільства.

    Проблема девіантної поведінки є дуже актуальною, оскільки, практично життя будь-якого суспільства характеризується наявністю девіації, а життя окремої субкультури – тим паче. Соціальні відхилення є особливістю кожної соціальної групи. Проблеми соціальних відмінностей досліджують: психологія, криміналістика, правова статистика, педагогіка. Кожна із цих наук відповідно висвітлюють проблему девіації.

    Об’єкт дослідження: юнацькі субкультури.

    Предмет дослідження: девіантна поведінка представників юнацьких субкультур.

    Мета дослідження: вивчити девіантну поведінку носіїв юнацьких субкультур.

    Основні завдання:

      1. проаналізувати літературу щодо субкультур в цілому, руху байкарів та їх девіантної поведінки;
      2. дослідити сутність юнацької субкультури та її місце в культурі суспільства;
      3. виявити цінності, ідеали, морально-етичні переконання, сучасного юнацтва як основи субкультури;
      4. дослідити процес впливу юнацької субкультури на формування девіантної поведінки.

      Методи дослідження:

        1. теоретичний аналіз;
        2. узагальнення;
        3. систематизація наукових даних.

        Структура роботи. Реферат складається з вступу, двох розділів і висновків, загальний обсяг роботи складає 36 сторінок, використано 30 джерел інформації.

         

        РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

        1.1. Сутність поняття девіантної поведінки

        Девівація – відхилення в розвитку, функціонуванні, параметрах або якостях об’єкта (процесу, явища чи системи) від визначених для них норм. Поняття «девіація» може стосуватись і фізичних об’єктів, і біологічних, і соціальних, проте норми, на основі яких визначаються девіації, завжди є продуктом  людської свідомості.

        Девіантна поведінка − система вчинків або окремі вчинки, що суперечать прийнятим у суспільстві правовим чи моральним нормам. Основними видами девіантної поведінки є злочини і аморальна поведінка, а також поведінка, спрямована на саморуйнацію особистості (наркоманія, психічні розлади, алкоголізація ).

        Серед вітчизняних та зарубіжних вчених не існує єдиної думки на визначення дефініції «девіантна поведінка». Одні вважають, що мова має йти про всі відхилення від схвалюваних суспільством соціальних норм. Інші, в свою чергу, пропонують включати до цього поняття тільки порушення правових норм. Треті – різні види соціальної патології (алкоголізм, наркотизм, вбивства) [2; с. 130-131].

        Термін «девіація» походить від латинського слова deviatio, що буквально значить «від дороги» і перекладається як «відхилення». Даний термін використовується в різних науках, у тому числі в психології та педагогіці − у своєму первинному значенні, однак зміст його варіюється у різних авторів.

        У сучасній літературі під девіантною поведінкою розуміється:

        1. Вчинок, дії людини, які відповідають офіційно встановленим або фактично встановленим нормам соціуму, чи-то, наприклад, норми психічного здоров’я, права, культури чи моралі. У цьому випадку, девіантна поведінка є предметом загальної та вікової психології, педагогіки, психіатрії.

        2. Соціальне  явище, виражене в масових формах  людської діяльності, які відповідають  офіційно встановленим або фактично встановленим нормам даного соціуму. У такому випадку, девіантна поведінка − предмет соціології та соціальної психології [14].

        Соціально-негативний характер девіацій − деструктивний як для окремої особи, так і для всього суспільства. Хоча саме цей характер девіації викликає найбільшу цікавість у вчених і частіше досліджується в соціально-психологічній літературі [8].

        Вихідним для розуміння відхилень служить поняття «норма». В. Д. Менделевич підкреслює, що девіація − це межа між нормою і патологією, крайній варіант норми. Девіантність не можна визначити, не спираючись на знання норм окремого суспільства, наприклад, у медицині норма − це абсолютно здорова людина; в педагогіці − встигаючий з усіх предметів учень; в соціальному житті − відсутність злочинів. Найважче визначити «психологічну норму» як сукупність властивостей, які притаманні більшості людей, тобто еталон поведінки [14].

        Не випадково Л. Пожар розглядає «норму» в трьох різних значеннях: статистичну, функціональну (індивідуальну) і ідеальну. При цьому ідеальна норма − це оптимальний спосіб існування особистості в найліпших соціальних умовах. Оскільки кожен індивід має власний специфічний шлях розвитку, будь-яке відхилення можна вважати девіацією лише порівняно з даним трендом. Таким чином, функціональна (індивідуальна) норма бере до уваги одиничність індивіда, але не зодображає властивості, притаманні більшості людей, подій.

        Статистична норма відповідає загальному припущенню: більшість людей відноситься до нормальних людей. І все ж більш задовільним при розмежуванні норми і девіації вважається так званий статистично-адаптаційний підхід, при якому «норма» являє собою:

        1. щось  середнє, усталене, не виділяється  з маси;

        2. щось  найбільш пристосоване до навколишнього  середовища.

        Отже, норму розглядаємо як еталон поведінки, проходження особистості прийнятим в даному співтоваристві в конкретний час моральним вимогам. В ідеальній поведінкової нормі гармонійна норма (адаптивність і самоактуалізація) повинна поєднуватися з креативністю індивіда [9].

        Девіантна поведінка обіймає чималий спектр людських учинків. Залежно від амплітуди аномалії, а також від характеру норм, що порушуються, можна виділити три її ступені:

        1) незначні  відступи від норм та моралі;

        2) порушення  норм права, але не настільки  значні, щоб за них наставала  кримінальна відповідальність, називаються  делінквентною поведінкою;

        3) серйозні  порушення норм карного права, називають кримінальною поведінкою.

        Делінквентна поведінка в цілому охоплює більш широкий спектр учинків, ніж ті, що прямо переслідуються законом. Так, багато різних форм поведінки можуть зазнавати соціального осуду чи заперечення, навіть якщо поведінка не є специфічно протиправною — прикладами такого є нецензурна лайка, підтримка «поганої компанії», звичка не з’являтися в обумовлений час і безпробудне пияцтво [15; с.  244].

        Основные альбомы истоков субкультуры — Post-Punk.com

        Готика — чрезвычайно сложная субкультура и «жанр». Среди друзей было много жарких дебатов о том, какие группы соответствуют требованиям, где проходит грань между пост-панком, готикой и индастриал-лжи, и заслуживает ли рабочая группа из сердца Манчестера признания в качестве вора в законе вся культура (подсказка, мы идем с парнями из Нортгемптона и «Белой»).

        Перед тем, как мы начнем, несколько основных правил: Это не строгий урок истории, предназначенный для того, чтобы отправить вас во всеохватывающее путешествие по готической субкультуре в прошлое, настоящее и будущее. Этот список также не обязательно является идеальным стартовым набором, хотя вы, безусловно, могли бы поступить хуже, чем взять все записи, перечисленные ниже, и слушать до тошноты (пожалуйста, будьте осторожны, если вы оказались здесь и не имеете эмоциональной стойкости для этого). своего рода предприятие). Вместо этого в наш список вошли многие из наших любимых классических записей, которые были выпущены во время первоначального зарождения готики, ее взрыва и возможного упадка из мейнстрима. Наше намерение состоит в том, чтобы прославлять записи, которые мы все знаем и любим, как свои пять пальцев, и одновременно проливать свет на некоторые менее известные, но не менее важные записи, которые подпадают под эти ограничения. Этот список был составлен со страстью, и мы действительно любим каждую запись здесь.

        Этот список также исключает все, что было выпущено до 1980 года и после середины 90-х годов. Нам очень больно пренебрегать антиутопией «We Are the Dead», сводящей с ума «Frankie Teardrop», зажигательной «Janitor of Lunacy» или даже чередой типичных синглов Shangri-Las. Мы также ненавидим исключать десятки и десятки невероятных современных записей, сделанных нашими друзьями и сверстниками. Конечно, мы не боимся делать каверы на новые группы и будем продолжать делать каверы на новую захватывающую музыку, пока она существует. Возможно, мы рассмотрим все это в будущих списках…

        Поскольку определение и категоризация готической музыки часто находятся в ушах смотрящего, мы также попытались охватить как можно больше в рамках наших собственных ограничений, исследуя множество жанров, которые заключают в себе готику. Может быть, мы разозлим некоторых людей этим выбором или пренебрежением вашей самой любимой записью. Мы полностью ожидаем (и приветствуем) горстку «как вы смеете» в разделе комментариев. Мы все глаза!

        Без лишних слов, давайте приступим — вот список в хронологическом порядке:


        1. Joy Division- Closer (Factory, 1980)

        Выпущенный через два месяца после самоубийства солиста Иэна Кертиса, Closer — гораздо более мрачное дело, чем взрывной Unknown Pleasures . Избегая их на протяжении большей части своей карьеры, группа начала использовать синтезаторы, выделившиеся в таких треках, как «Isolation» и «Heart and Soul». Пластинка также имеет гораздо более темный оттенок производства от опоры Factory Мартина Ханнетта, закрепив за собой место первого готического шедевра.

        «У нас есть могила на обложке альбома!» — Питер Сэвилл

        Обложка была разработана Мартином Аткинсом и Питером Сэвиллом. Фотография на обложке была сделана Бернаром Пьером Вольфом и представляет собой изображение Иисуса и Марии из семейной гробницы Аппиани в Cimitero Monumentale di Staglieno в Генуе, Италия.


        2. Баухаус- Маска (Банкет нищих, 1981)

        Второй студийный альбом Godfathers of Goth Bauhaus Mask — это их основная работа и наиболее сплоченная совместная работа группы. Альбомные синглы «Kick in The Eye» и «The Passion of Lovers» расширили звуковой репертуар группы за счет дабовых ритмов, саксофонов и щедрого использования клавишных и акустических гитар. Эти звуковые пробные камни останутся основой карьеры каждого участника группы.

        Дэниел Эш также разработал обложку альбома, предшественницу его работы в качестве Bubbleman Designs. Эш продолжил работу над дизайном обложки четвертого LP группы и большей частью своей работы с Love and Rockets.

        Видеоклип на заглавный трек альбома был снят на заброшенной викторианской обувной фабрике в Нортгемптоне, по-видимому, отдавая дань уважения фильмам ужасов Hammer 70-х годов. Группе не было разрешено снимать там, и ей приходилось тайком входить и выходить для производства.


        3. Siouxsie & the Banshees- Juju (Polydor, 1981)

        Juju, четвертый студийный альбом Siouxsie & the Banshees, часто считается лучшей работой группы, и не без оснований. Инновационная игра на гитаре Джона МакГеока занимает центральное место, она подчеркивается в треках альбомов «Monitor» и «Into The Light», а также в двух самых знаковых синглах группы: «Spellbound» и «Arabian Knights».

        Juju также содержит песню под названием «Хэллоуин» — «Сладость или гадость»!

        Дальнейшее прослушивание: Stimmen Der Stille- Morgenstern , Asmodi Bizarr- Sunsierra , Look Back In Anger- Caprice 12”


        4. Современный английский- Mesh & Lace (4AD, 1981)

        Несмотря на то, что ранние записи Modern English часто несправедливо называют чудом-одним хитом, они служат звуковым образцом для готического жанра, взяв художественный звуковой шаблон второго и третьего альбомов Wire и углубив его в катарсис. Результаты являются взрывоопасными и мощными, и они помогли заявить о себе многообещающей 4AD. Такие треки, как «16 Days» и «Move In Light», кипят заразительной, нервной энергией, и все, кто обращал внимание, были вдохновлены следовать сюите.

        Дальнейшее прослушивание: Мои капитаны-  История 7 дюймов Масса-  Труд любви


        5. День рождения — Prayers On Fire (Missing Link, 1981)

        Первый (настоящий) LP The Birthday Party полон маниакального, нигилистического веселья. После серии ранних синглов The Boys Next Door группа полностью записала на пленку свои интенсивные и яркие живые выступления, стойко восставая против зарождающегося нового романтического движения с записью, которая настолько брутальна, насколько это возможно.

        The Birthday Party были настоящим проявлением силы, включая неряшливую игру на басу Трейси Пью, острую гитарную игру Роуленда С. Ховарда и какофонический орган Farfisa Мика Харви. Этих трех необычных музыкантов едва удерживали вместе сумасбродный лай, напевание и визг Ника Кейва. В то время как Кейв (и многие из тех же самых музыкантов) продолжали исследовать тьму человеческой психики на протяжении ряда записей под названием The Bad Seeds, история берет свое начало именно здесь.

        Дальнейшее прослушивание: Ник Кейв и Badseeds- From Her to Eternity



        6. Девственный чернослив — …Если я умру, я умру (Rough Trade, 1982)

        Для большинства история Virgin Prunes начинается и заканчивается любопытным дополнением к другим ирландским продуктам U2. Члены обеих групп росли вместе и состояли в одной и той же «молодежной банде», где каждый участник получал новую личность, чтобы начать жизнь заново. Обе группы сформировались примерно в одно и то же время, разделяя дух товарищества в годы своего становления. В то время как U2 быстро взорвались и стали чем-то большим, чем их скромное пост-панк-начинание, Prunes проложили путь для многообещающей готической сцены с действительно творческой, иногда манерной классикой, которая до сих пор оставляет свой черный, одетый в ажурную сетку след на клубной сцене. . Этот конкретный шедевр был создан самим Колином Ньюманом из Wire, который, возможно, сам по себе оказал наибольшее влияние на жанр.


        7. The Cure- Порнография (Fiction Records, 1982)

        Рецепт довольно прост: объедините замкнутый, минималистский подход Seventeen Seconds и Вера, доведите его до крайности с помощью постоянного приема психоделических препаратов, письма в потоке сознания и полной изоляции, результаты получаются стать тем, что вполне могло бы стать первой по-настоящему «готической» пластинкой. Открывающий трек «One Hundred Years» звучит с праведной яростью, с грохотом драм-машины, передернутыми струнами, густым басом и головокружительным гитарным басом. Альбом неутомим, и даже сингл «The Hanging Garden» воет с животной энергией.

        Порнография — это The Cure в их самом мрачном и непроницаемом виде, настолько интуитивном и жестоком, что группа не смогла выдержать маниакальную энергию, прежде чем взорваться и полностью изменить ландшафт поп-музыки после своего возвращения.

        Дальнейшее прослушивание: Перчатка — Голубое солнце , Сущность — Монумент доверия


        8. Cocteau Twins- Головокружительные (4AD, 1983)

        Дебютный альбом Cocteau Twins Garlands , хотя критически (и несправедливо) высмеиваемый как производный и ничем не примечательный, послужил невероятным заявлением о намерениях, с заливками гитары, гипнотическим басом и фирменным вокалом Лиз Фрейзер, посылающим петлю обратной связи через андеграунд. . Расставшись с басистом-основателем Уиллом Хегги и подрабатывая парой, Cocteau Twins записали свой первый настоящий шедевр в Head Over Heels . Открывающий трек «When Mama Was Moth» — трансформирующая по своему масштабу запись — задает тон для последующего звукового путешествия. Рекорд часто дополняется не менее невероятными Sunburst и Snowblind EP, с большим количеством вариаций той же густой текстуры.


        9. Alien Sex Fiend- Кто спал в моем мозгу? (Отчеты Анаграммы, 1983)

        Дебют

        The Batcave darling Alien Sex Fiend подчеркивает слияние группы хоррора синтипанка Suicide с театральностью шок-рока Элиса Купера. Альбом, спродюсированный Мартином Гловером из Killing Joke (он же Youth), представляет собой зажигательную готическую классику, содержащую гимн «Ignore The Machine».


        10. Культ Смерти – Зоопарк Бога 12 дюймов/ Братья Гримм  12 дюймов (Ситуация вторая, 1983)

        Певец Ян Эстбери сформировал новую группу после ухода из Southern Death Cult, наняв героя-гитариста Билли Даффи, который только что поработал в Theater of Hate. То, что получилось в результате этого сотрудничества, было недолгим и легло в основу того, что позже стало The Cult. Воплощение группы Death Cult — важная работа в анналах готик-рока и позитивного панка. Оба 9Сингл 0015 God’s Zoo и EP Brothers Grimm собраны на сборнике Ghost Dance .

        Дальнейшее прослушивание: Культ — Любовь , Театр ненависти — Мир Дикого Запада , Zero Le Creche — Прошлогодняя жена 12 дюймов


        11. Sex Gang Children — Song and Legend (Illuminated Records, 1983)

        Дебютный альбом Sex Gang Children — это основополагающая работа в развитии жанра, которая привела некоторых, таких как Ян Эстбери из The Cult, к признанию певца Andi Sex Gang в том, что он действительно правильно создал многообещающую музыкальную культуру. Сингл с альбома «Sebastiane» представляет собой сложную работу пронзительного вокала, перкуссии и баса, а скрипичная партия режет, как нож. Как сказал бы наш собственный Грег Фазолино, Song and Legend «является вехой в готике/пост-панке, демонстрируя непревзойденную барочную ярость».

        Дальнейшее прослушивание: Образец — Батастрофа , 13-й колокол — The Singles 1981-1983


        12. Хамелеоны- Сценарий моста (Статик, 1983)

        Пропитанный одновременно ностальгией и утомительной паранойей, дебютный альбом The Chameleons навсегда останется фаворитом в самых разных жанрах и оказал влияние почти на каждую группу, последовавшую за ним. От вступительных телевизионных семплов в блистательной «Don’t Fall», атаки с двумя гитарами в «Up the Down Escalator», свистящей сборки «Monkeyland» и великолепного пышного синтезаторного вступления в эпической «Second Skin». каждая песня на Сценарий моста — это мгновенная классика, дергающая за струны души и навсегда меняющая картину того, что последует.

        Дальнейшее прослушивание: Звук — Изо рта льва , Грустные любовники и великаны — Кормление пламени , Низкая жизнь — Вечный сон


        13. Легендарные розовые точки — Проклятие (In Phaze Records, 1983)

        Звуковой эквивалент фильма ужасов веймарской эпохи, эта ранняя работа Эдварда Ка-Спеля и компании. обширен, экспериментальен и полон теней. 9У 0015 Curse самые тонкие клыки, но начиная с вступительных синтезаторных арпеджио «Love Puppets» пластинка глубоко вонзает зубы и не отпускает.


        14. Джин любит Иезавель — Обещание (Ситуация вторая, 1983)

        Влияния готики часто растянуты и беспорядочны, и хотя нигилизму панка придается большое значение для того, чтобы дать толчок жанру, легко забыть, что основа была в равной степени заложена глэм-роком, который почти выдохся к тому времени, когда панк поднял свою уродливую голову. . Как и Баухаус до них, Gene Loves Jezebel сильно пила от сексуально заряженной чванливости глэма, больше флиртуя с гендерной изменчивостью Боуи и Ино и более мрачными театральными экспериментами. Даже в своих первых попытках они не боялись большого крючка.

        Дальнейшее прослушивание: В круг — Убийцы , Play Dead — Первый цветок , Большой — Друзья , Змеиный корпус — Плоть на плоти


        15. Dead Can Dance- Dead Can Dance (4AD, 1984)

        В то время как Dead Can Dance вскоре станет именем нарицательным, исследуя дальние уголки архаичных инструментов и разнообразных музыкальных жанров, их дебют пропитан потоками обратной связи и кавернозным ревербом, созревшим для включения в уже легендарный список 4AD.

        Несмотря на то, что группа быстро превзошла свой дебют по звуку и размаху, оставив эти готические текстуры позади, пластинка по-прежнему сияет фирменными звуками Dead Can Dance, включая двойственность уникального вокала Брендана Перри и Лизы Джеррард и обильное использование молоточковых цимбал. .


        16. Tones On Tail- Pop (Beggars Banquet, 1984)

        Хотя важность их первой группы невозможно переоценить, конфликтный проект Дэниела Эша и Кевина Хаскинса после Баухауза бросил вызов и расширил звуковой шаблон Баухауза, включив минимальную электронику, плавные басовые партии и экспериментальные текстуры для отличного эффекта. Их единственная полноформатная пластинка исследует множество влияний, медленно приближаясь к катарсическому концу, который с тех пор редко достигал вершин.

        Tones on Tail были быстро отложены в пользу Love and Rockets, но только в этом году Эш и Хаскинс воссоединились, чтобы впервые за более чем тридцать лет исполнить большую часть бэк-каталога группы, выступая под названием Poptone.


        17. Танцевальное общество — Небеса ждут (Ариста, 1984)

        В ходе нескольких ярких ранних синглов The Danse Society тайно заполнили пустоту, оставленную The Cure Pornography , время от времени заигрывая с синтетическими текстурами и художественными экспериментами. Их вторая пластинка (выпущенная на крупном лейбле) — это звучание группы, которая полностью обретает себя, преодолевая разрыв между пост-панком и дарквейвом на протяжении десяти зажигательных треков.

        Дальнейшее прослушивание: Горсть подснежников-  Земля проклятых , Замерзшая осень- Бледное пробуждение


        18. Христианская смерть- Catastrophe Ballet (L’Invitation Au Suicide, 1984)

        Легендарный дебютный альбом Christian Death Only Theatre of Pain выделяется как знаковая панковско-готическая пластинка, но когда этот состав распался, Розз Уильямс собрал осколки и подтолкнул группу к более резкой, более сюрреалистичной территории. Здесь все еще можно найти следы панк-начала группы. так как многие песни изначально были написаны с оригинальным гитаристом Риком Агнью (например, «Sleepwalk»), но долгожданные звуки синтезатора и более замкнутая лирика — это начало новой, пусть и недолгой эры для невероятно влиятельной группы.

        Дальнейшее прослушивание: Norma Loy- Sacrifice , Сообщество FK- Close One Sad Eye , Нева- Галлюцинация
        7”


        19. Cindytalk- Camouflage Heart (Midnight Music, 1984)

        Дебютная пластинка

        Cindytalk взяла клаустрофобную атмосферу ранних синглов Modern English и превратила ее в овердрайв, сочетая интуитивные гитары, индустриальные текстуры и производство своими руками. В результате получается одно из самых ужасающих прослушиваний на этой стороне спектра.


        20. Skinny Puppy — Ремиссия/укусы (Nettwerk, 1984/1985)

        Первый лейбл легенд индустриальной музыки Skinny Puppy, наконец, привнес готические оттенки в индустриальную музыку благодаря внешнему виду группы, сценическому искусству и атмосферным звукам, напоминающим фильмы ужасов, с сэмплами, фактически взятыми из классики жанра. Remission содержит два культовых сингла канадской группы; «Задушенная надежда» и «Слишком хрупкая». Последующий EP Bites был переиздан вместе в сборнике вместе с Remission и примечателен открывающим треком «Assimilate», который, возможно, является самой популярной песней Skinny Puppy.


        21. Killing Joke- Night Time (EG, 1985)

        Хотя это далеко не первая их запись, Night Time — это звучание группы на пике своего могущества. Оттенки их ранее сильного панк-воплощения остались нетронутыми, в то время как группа полностью использует синтезаторы и клубные аранжировки. Это может быть поляризующая эпоха, особенно на фоне более металлических записей, которые последуют за ними, но Night Time служит типичной готической достопримечательностью, одновременно запоминающейся и острой.

        Дальнейшее прослушивание: Секиера- Новая Александрия , Диафрамма- Сибирь


        22. Семья скелетов — Бесполезная битва (Red Rhino Records, 1985)

        Второй лонгплей Skeletal Family, ставший основным продуктом британской дэт-рок-сцены, включает в себя важнейший трек «Promised Land», который до сих пор ценят. После их распада вокалистка Анн-Мари Херст продолжила работу над Ghost Dance, похожим по звучанию проектом с несколькими одинаково определяющими жанр треками.

        Дальнейшее прослушивание: UK Decay- Только для безумцев , Rudimentary Peni- Cacophony , Screaming Dead- Night Creatures 12 дюймов, 1919- Caged 7 дюймов


        23. Красный грузовик Желтый грузовик- Разговор о погоде (Red Rhino Records, 1985)

        Сцена Лидса была невероятно плодородной эпохой, восходящей к появлению Gang of Four во время начальной волны панка. По мере того как 80-е продолжались, эстафету подхватывало все больше и больше групп, и дебют The Lorries стал настоящим заявлением о намерениях, дополненным грохотом барабанных ритмов, пульсирующими гитарами, монотонным вокалом и чередой резких синглов, которые помогли создать сцену. карта. В то время как Sisters of Mercy часто получают львиную долю внимания, The Lorries также заслуживают похвалы за цементирование большей части квинтэссенции звучания готик-рока.

        Дальнейшее прослушивание: Мартовские фиалки — Естествознание , Три Джона — Atom Drum Bop


        24. Проклятые- Phantasmagoria (MCA Records, 1985)

        The Damned возвращаются после трехлетнего перерыва, за вычетом Captain Sensible, и предлагают восхитительный рейв-ап с большими хуками, глубоким вокалом и глянцевым продакшеном. Альбом, на обложке которого изображена будущая жена Ника Кейва Сьюзи Бик, имел ошеломляющий успех и показывает, что группа полностью охватывает жанр, который они помогли создать.

        Дальнейшее прослушивание: Судороги — Песни, которым научил нас Господь , Монахини — Румыния , Отбросы — Ходить среди нас


        25. А также деревья — Virus Meadow (Reflex Records, 1986)

        Призрачный, пасторальный и пропитанный фольклором альбом And Also the Trees был пост-панковским наследником престола Скотта Уокера как по звучанию, так и по стилю. Их вторая пластинка остается эталоном эпохи, записью медленного горения импрессионистической красоты и тлеющих углей.


        26. Катушка- Конный ротор (Force & Form, 1986)

        Второй LP Coil Horse Rotorvator — барочный шедевр индастриала и неофолка, начавший свой декадентский спуск с «Анальной лестницы» и за которым следует красивая ритуальность в форме кавера на завораживающую песню Леонарда Коэна «Who by Fire». Остия (Смерть Пазолини)», а завершается леденящей душу «Первые пять минут после смерти». Таких записей немного, и каждое прослушивание — это откровение.

        Дальнейшее прослушивание: Смерть в июне- Нада! , SPK- Zamia Lehmanni: Songs Of Byzantine Flowers , В детской- Sonore 12”, Current 93- Imperium


        27. Depeche Mode- Black Celebration (Mute, 1986)

        Хотя синти-поп, индастриал и EBM могут не квалифицироваться пуристами как готика, между поджанрами достаточно пересечений, чтобы гарантировать их включение для нас. По мере того, как Depeche Mode продолжали экспериментировать с индустриальными текстурами, эта пластинка ликвидировала разрыв между их ранней танцевальной работой и гигантом, заполняющим стадионы, которым они станут. Прямо под поверхностью кипит тьма, начиная с растянувшегося заглавного трека, грохота «Fly on the Windscreen», «It Doesn’t Matter Two» в стиле Филипа Гласса и завершающего трека «New Dress», который жутко предсказывал кончина принцессы Дианы в контексте увлечения знаменитостей.

        Дальнейшее прослушивание: Fad Gadget-  Под флагом


        28. Клан Ксимокс- Медуза (4AD, 1986)

        Дебют

        Clan of Xymox взял штурмом 4AD, придав гораздо более клубный оттенок пьянящему унынию The Cure. На своем втором альбоме группа действительно проявила себя с более теплыми синтезаторными текстурами, мерцающими гитарами, эмбиентными интерлюдиями и одними из самых мастерских треков, записанных в ту эпоху. Каждый трек — это мини-шедевр, а такие песни, как «Louise» и «Back Door», всегда вызывают у нас мурашки по коже.

        Дальнейшее прослушивание: Питер Нутен и Майкл Брук – Sleeps With the Fishes


        29. This Mortal Coil- Филигрань и Тень (4AD, 1986)

        Первоначально задуманный как проект, призванный пролить свет на незамеченные синглы Modern English, This Mortal Coil действительно воплощает дух сотрудничества и инноваций 4AD. Совместный проект, основанный в первую очередь на эмбиентных интермедиях и каверах на забытые жемчужины, включает в себя список как выпускников 4AD, так и столь же талантливых сверстников. Их почти невозможно определить, но This Mortal Coil отлично подходит для того, чтобы вдохнуть новую жизнь в некоторые из более формирующих, но менее известных влияний жанра, таких как традиционный европейский фолк, нервный арт-рок и пышная неоклассика. Каждая из их трех пластинок служит снимком текущего состояния 4AD, а их вторая копается глубже во тьму для дикого, замкнутого прослушивания.


        30. Xmal Deutschland- Viva (Xile, 1987)

        Третий альбом

        Xmal Deutschland Viva , спродюсированный Хью Корнуэллом из The Stranglers, немного отличается по звучанию и стилю от предыдущих альбомов группы. На этой пластинке немного больше поп-чувственности, и стойкий немецкий вокал группы заменен на несколько треков с английским вокалом, включая «Sickle Moon» и «Morning (Will There Really Be)», адаптацию стихотворения Эмили. Дикинсон. Такие песни, как «Matador» и «Polarlicht», до сих пор звучат на родном языке певицы Ани Хьюве и еще больше подчеркивают важность Xmal Deutschland в готическом пантеоне.

        Дальнейшее прослушивание: Все о Еве-  Все о Еве


        31. Сестры Милосердия — Floodland (Merciful Release, 1987)

        Записанный в ответ на уход оригинальной группы, вокалист Эндрю Элдрич и верная драм-машина Doctor Avalanche сотрудничали с маэстро рок-оперы Джимом Стейнманом и басисткой The Damned/The Gun Club Патрисией Моррисон для того, что только по названию является почти сольной пластинкой. Результаты огромны, почти комедийно чрезмерны и столь же драматичны, как и обстоятельства, которые происходили за кулисами.

        Растянувшийся основной трек «This Corrosion» изначально задумывался как последующий сингл для ответвления Джеймса Рэя и Элдрича The Sisterhood, но вместо этого стал катализатором и центральным элементом второго пришествия The Sisters of Mercy.

        Мы понимаем, что выбор *должен был* быть шедевром готик-рока, то есть First and Last and Always , но мы решили потроллить наших друзей-фанатов TSOM в честь злого чувства юмора Эндрю Элдрича. Во всяком случае, вот «Black Planet» с этого альбома, чтобы вы все были довольны:

        Дальнейшее прослушивание: Миссия — Божье лекарство , Пробуждение — В маске , Братство язычников — Сказки о вампирах , Лондон после полуночи — Психомагнит


        32. Поля Нефилимов- Нефилимы (Ситуация вторая, 1988)

        В равных долях Pink Floyd, Black Sabbath и Johnny Cash, второй альбом Fields of the Nephilim был записан в бывшем здании суда, где заключенных вешали после вынесения приговора. Пластинка сочетает в себе металлические, психоделические и готические оттенки и напоминает звуки американской пустыни, эстетика, которая также пронизывает стиль и имидж группы.


        33. Вечеринка убежища — Граница (Живое искусство, 1989)

        Хотя по большинству стандартов французское движение Coldwave немного опоздало на вечеринку, оно исследовало лучшие элементы ранних записей The Cure и объединило их с психоделическими взрывами, индустриальными ритмами и холодными синтезаторами. Хотя это была невероятно плодотворная эпоха, охватывающая большую часть десятилетия, дебют Asylum Party остается на вершине списка. Безукоризненно спродюсированный, страстно исполненный и абсолютно необходимый.

        Дальнейшее прослушивание: Маленький Немо- Звуки на чердаке , Вавилон 17- Фрагменты Целеано


        34. Red Temple Spirits- Если бы завтра я уезжал в Лхасу, я бы не остался ни на минуту больше.. . (Фундаментальный, 1989)

        Точно так же, как глэм часто игнорируется как влияние ранней готики, такие группы, как 13th Floor Elevators и Pink Floyd Сида Барретта, так же сильно владеют воображением и служат благодатной почвой для захвата. Второй альбом Red Temple Spirits переносит эти психоделические влияния глубоко в американскую пустыню, пробуждая племенные ритмы и мощные взрывы крутящейся гитары.

        Дальнейшее прослушивание: Savage Republic- Ceremonial , Psi Com- Psi Com 12”, Abecedarians- Eureka


        35. Requiem In White- Requiem In White 12 дюймов (музыка для первого причастия, 1990)

        Requiem In White были долгожданным всплеском энергии, который штурмом взял Нью-Йорк и до сих пор с любовью вспоминается всеми, кто был свидетелем их правления во время их правления. Мощные разрушительные звуки дум-гитары, баса и ударных послужили идеальным фоном для оперного вокала Лизы Хаммер. Эрик и Лиза Хаммер исследовали схожую звуковую территорию с Mors Syphilitica, исследуя менее традиционные инструменты, не отказываясь от своих корней. Эрик «Док» Хаммер в настоящее время активен под псевдонимом Weep, за плечами у него четыре записи.

        Дальнейшее прослушивание: This Ascension- Tears In Rain , Mephisto Walz-  Thalia , Corpus Delicti- Twilight


        36. Журавли- Крылья радости (Посвященный, 1991)

        Cranes появились из Портсмутского андерграунда, как извивающийся червяк, атмосферный и, казалось бы, непроницаемый, с вокалистом, который пел над трясиной с таким же резким и тревожным высоким регистром. С каждым новым синглом группа избавлялась от хаоса и переходила в зарождающееся движение дрим-поп. Эта пластинка представляет собой идеальный баланс обеих эпох, сочная и красивая, но с использованием напряженных классических инструментов для мощного эффекта.

        Дальнейшее прослушивание: Sleeping Dogs Wake-  Threnody


        37. Лидия Ланч и Роуленд С. Ховард — Shotgun Wedding (Triple X Records, 1991)

        Будучи участниками групп Teenage Jesus and the Jerks и The Birthday Party соответственно, эта пара была создана на небесах готики. Сольная работа Лидии продолжала охватывать жанры и темы, и в сочетании с зажигательной гитарной игрой Роуленда их было не остановить. Последняя их совместная работа, пожалуй, самая лучшая и мелодичная.


        38. Black Tape For a Blue Girl- Этот пышный сад внутри (Projekt, 1993)

        В то время как большая часть готики 90-х заполнила дыру, которую оставили после себя The Sisters of Mercy, более мягкая сторона спектра процветала под управлением Projekt Records и их флагманского исполнителя Black Tape for a Blue Girl, сосредоточенного вокруг владельца лейбла Сэма Розенталя. Уникальное сочетание эмбиентных текстур Брайана Ино, склонности Dead Can Dance к аутсайдерским инструментам и любви This Mortal Coil к хорошему сотрудничеству. время.

        Дальнейшее прослушивание: Switchblade Symphony — Serpentine Gallery , Faith and the Muse — Elyria , Love Spirals Downwards — Idylls


        39. Jarboe- Жертвенный торт (Alternative Tentacles/Young God Records, 1995)

        Исследования

        Swans в области звука и ярости привели группу в ад и обратно в течение тринадцати лет, и группа сменила свою фирменную грубую силу на жуткую атмосферную панихиду, долгожданное изменение, которое поляризовало старых поклонников, но привлекло много новых последователей. . Со вторым полноформатным альбомом Джарбо продолжает путь саморефлексии и исследует жестокость человеческой психики с помощью серии навязчивых экспериментальных народных пассажей.

        Дальнейшее прослушивание: Diamanda Gálas- Plague Mass , Swans- Дети Божьи


        40. Ликия- Холод (Проект, 1996)

        Нет более унылых образов, чем медленный спуск зимы, снег, падающий с неба и в сердце. Пятая студийная пластинка Lycia сжимает это чувство и записывает его на пленку. Может быть, она и последняя в этом списке, но она одна из наших самых любимых, нескончаемая лавина медленных, великолепных, атмосферных мелодий.

        Как выдающийся артист на Projekt Records, Lycia зарекомендовали себя как вершина готической сцены 90-х и одна из последних по-настоящему великих групп до возрождения пост-панка и готики в начале 2000-х. Тем не менее, их склонность к спокойным темпам, а также нашла аудиторию среди поклонников металла и пост-рока по всем направлениям, что сделало их одной из самых трансцендентных групп в списке.

        В дополнение к нашему списку и ссылкам выше, у нас также есть два плейлиста Spotify для вашего удовольствия от прослушивания. Первый содержит столько же нашего основного списка, сколько доступно на платформе, а второй оттачивает некоторые дополнительные материалы:

        Основной список:

        Дополнительный материал:

        Топ-10 устойчивых тенденций, движений и субкультур

        Почти все проходят через какую-то «фазу»; фаза двойной джинсовой ткани, тогда у вас был ирокез, вы выращивали свой собственный перец чили, получали еженедельные колонии. Некоторые из этих преходящих причуд приживаются, перерастая в движения, устойчивые тенденции или субкультуры, изобилуют определенными условностями, жаргоном и даже принимают псевдорелигиозный вид. Вот список личностей, клубов, хобби… вещей, которые люди любят делать, которые все еще существуют и не собираются исчезать.

        Избранное фото: Дерек Риджер

        10 раз, когда популярная культура действительно убивала людей целых два десятилетия 21 века? Почему они не умрут? Ну, справедливости ради, похоже, они уже мертвы. Немного иронично, что тренд на отверженных, нонконформистских типов оказывается одной из самых распространенных и устойчивых субкультур 20-го и 21-го века. Но готам все равно. Их мало что волнует (кроме того, что закончился блеск для губ «полночный оникс»).

        Готика началась в 80-х, с раздробленности английского панка. Почему выдержал? Возможно, это связано с тем, что он черпал эстетику из многих движений и эпох прошлого (в отличие от аналогичного движения «нового романтика», которое более узко сосредоточилось на грузинской эпохе). Фильмы о монстрах 50-х годов, немецкое экспрессионистское кино, готические литературные деятели, такие как Эдгар Аллан По, викторианская мода и даже более мрачные элементы европейского фольклора и африканского и карибского вуду — все это источники эстетического вдохновения для готов, придающие субкультуре вневременной вид. Можно сказать, что гот — это не «новый черный», а скорее «вечный черный». [1]

        9 Культура хакеров

        Хакеры Официальный трейлер #1 – фильм Мэтью Лилларда (1995) HD


        Посмотрите это видео на YouTube

        Матрица реальна, мы все это уже знаем. Я имею в виду, что 2020 год в значительной степени устранил все предположения по этому поводу — реальность не может быть такой сумасшедшей, такой случайной. Хакеры, ныне почтенное сообщество, живущее за цифровой окраиной цивилизации, кажется, знали это уже некоторое время.

        Хакерская культура в основном заключается в поиске творческих способов решения сложных проблем, прежде всего в программных системах. Они решили один животрепещущий вопрос: как заставить старомодный матричный принтер воспроизводить музыкальные ноты? Хакеры войдут в чрево механического зверя и заставят его делать все, что им заблагорассудится. Хакерская культура начала 20-го века развивалась вместе с растущим движением за свободное программное обеспечение, что делает эту субкультуру, возможно, единственной в этом списке, которая действительно может существенно изменить мир. Если бы реальный мир был «настоящим», то есть, но, учитывая легкость, с которой эти парни и девушки могут манипулировать нашей киберреальностью, все это в любом случае кажется симуляцией. [2]

        8 Движение «Нью Эйдж»

        Волосы (1/10) КЛИП из фильма – Водолей (1979) HD


        Посмотреть это видео на YouTube

        Песня «Это рассвет Эры Водолея» группа «5th Dimension» в 1969 году. Мы все еще ждем, хиппи.

        От исцеления кристаллами и рефлексологии, переоценки несуществующих практик гадания, таких как И Цзин и астрологии, до заявлений о вере в развенчанные мифы, такие как существование Атлантиды и древних инопланетян, сформировавших все до прихода Христа, это движение настолько свободно, что это настоящее чудо, оно все еще существует. . Кажется, это универсальный подход ко всему, кроме науки и организованной религии.

        Справедливости ради отметим, что злого умысла там не так много (часто… мы смотрим на вас, культы). Немного похоже на мормонизм, они просто не придерживаются объективной реальности или научного метода, хотя и делают заявления, которые должны подпадать под эту сферу. Конечно, целители кристаллов зарабатывают деньги на людях, которые могут быть очень больны, но обычно обе стороны на самом деле верят в силу комков сжатого камня. Вы когда-нибудь встречали нью-эйджера, который вас напрямую пугал или оскорблял? Ну, Чарльз Мэнсон, я думаю… опять же, вы, вероятно, никогда не встречались с ним. [3]

        7 мехов

        мехов | Вниз по кроличьей норе


        Посмотреть это видео на YouTube

        Не уходить! Эта субкультура может быть неразрывно связана с жуткостью, но на самом деле у нее захватывающая история. Во-первых, небольшая уборка. Фурри-фандом посвящен сексу? Нет, это не так… для всех, во всяком случае. Все еще здесь? Хорошо, будет лучше, обещаю.

        Фэндом фурри берет свое начало в неожиданно крутом месте — сцене «андеграундных комиксов» конца 70-х. К 1983, термин «фурри» использовался поклонниками антропоморфных животных в научной фантастике, мультфильмах и комиксах, которые встречались на выставках и конвенциях, создавая онлайн-сообщества еще в 1990 году, что способствовало дальнейшему росту фандома до Двадцать первый век. Этим парням и девушкам нравится наряжаться милыми животными, и… для многих это все. Около 37% фурри любят наряжаться, а затем одеваться, как милые пушистые животные. Если вы любите мультяшных животных или хотите заняться любовью с мультяшными животными, возможно, этот образ жизни для вас. 9


        Посмотрите это видео на YouTube Видите ли, культура гопников — это просто региональный колорит вездесущей и неизбежной субкультуры, которая встречается везде, где есть бренды спортивной одежды, маленькие автомобили, которые легко модифицировать, и какая-то форма электронной музыки. В Британии у них много имен, чаще всего «чав». В Южной Африке они являются частью культуры Зеф. Можно утверждать, что хип-хоп культура американских городов и последнее проявление культуры «Чоло/Чола» в Латинской Америке и США также можно рассматривать как часть этого. Некоторые называют это «уличной культурой», «выброшенными из рабочего класса» или «любопытными звездочетами». По сути, все эти похожие субкультуры включают молодых, необразованных, недовольных людей из низших классов, которые общество считает соседними, если не погруженными в хамское, неряшливое и часто преступное поведение. Красиво, правда? [5]

        10 невероятных субкультур со всего мира

        5 Натуризм

        Внутри крупнейшего в Европе натуристского курорта


        Посмотрите это видео на YouTube

        Тысячелетия назад мы не носили одежду. Это естественное состояние для всех остальных представителей нашего общего животного царства. Сказав это, мы привыкли умирать довольно молодыми, и то, что нам пришлось столкнуться со стихией, могло способствовать этому (наряду с саблезубыми кошками, осколками дерева, вызывающими сепсис, и этими надоедливыми вулканами, разбросанными по всему ландшафту).

        Организованный натуризм зародился в британском владычестве в 1891 году с первого признанного клуба «Братство голого доверия», основанного судьей в Бомбее по имени Чарльз Кроуфорд. С тех пор философские статьи, брошюры, фильмы и документальные фильмы помогли распространить утопический, урезанный образ жизни по всему миру. Но это не вся хиппи-чушь: Хорватия, настоящий рассадник натуризма, имеет быстро развивающуюся туристическую индустрию в постюгославскую эпоху. Нудистский туризм занимает 15% рынка. Не слишком потрепанный… хотя, где бы вы держали свой бумажник, настоящая головная боль. [6]

        4 Культура серфинга

        «Бесконечное лето» определило культуру серфинга на собственных условиях | Потерянный Лос-Анджелес | 3 сезон | Эпизод 1


        Посмотреть это видео на YouTube

        «Йееее! Посмотрите, как надвигается эта грубая зыбь! Это будет радикально, чувак. Что должно нас пугать, так это то, что этот кусок серферского социолекта, подкатегория жаргона, связанного с хобби, который должен быть понят только небольшой группой людей, будет понятен почти всем англоговорящим, кто его прочитает. Культура серфинга сделала адский след для очень нишевого времяпрепровождения.

        Можно утверждать, что культура серфинга восходит к гавайской культуре, по крайней мере, с точки зрения самого спорта. Именно Дюку Каханамоку, олимпийскому чемпиону по плаванию и уроженцу Гавайев, приписывают популяризацию серфинга, сначала представив этот вид спорта в Южной Калифорнии в 1912 году, а затем в Австралии в 1914 году, проведя демонстрации как по плаванию, так и по серфингу. на пресноводном пляже Сиднея. Из этого восторженного, но типично непринужденного вступления («Хочешь увидеть, как я делаю то же самое с доской с острова? Не парься, бро!») мода, язык, фильмы и жизнь людей были сформированы этим видом спорта и субкультура, которую она породила. [7]

        3 Панк


        Кому не нравится, когда на него плюет тощий болван с английской булавкой в ​​носу? Панкам это определенно нравится, и куча нестандартного поведения и политических позиций в придачу. Многие, многие, многие субкультуры и музыкальные жанры сформировались вслед за английским панком и нью-йоркской сценой, доказывая, что панк, вероятно, является самым влиятельным культурным движением второй половины двадцатого века.

        Так что же такое панк? Патти Смит, казалось, думала, что это «свобода». Джо Страммер сказал, что это больше касается «отношения» и «правды». Автор Чак Клостерман, кажется, частично согласился со Страммером, добавив, что это также определяется «ленью», определенным стилем, а не содержанием:

        «…вам даже не нужно было знать, как играть на своем инструменте, при условии, что вы знали, как его подключить. На самом деле не было никакой разницы между Сидом Вишесом и любым человеком в Лондоне, у которого была база». Вот только Сид Вишес был чертовым Сидом Вишесом.

        Панк в своей грубой сути — это бунт, честность и очень специфический стиль, который заставляет людей, глядя на панка, говорить: «Эй, посмотри на эти рваные джинсы и прическу с ирокезом. Этот человек — панк». Как бы ни определялась эта очень влиятельная субкультура, устойчивая природа панка и постоянно развивающийся набор определений не показывают признаков смерти, и, если мир не скатится либо во всепоглощающий тоталитаризм, либо в нигилистическую анархию, он будет жить всегда. Чушь. [8]

        2 мотоциклетных клуба вне закона

        Bandidos MC Texas – мотоциклетные клубы вне закона по всему миру S01 / E03 – документальный фильм


        посмотреть это видео на YouTube

        «Мое основное кредо: я никогда не говорил, что свобода – это дешево». . И это не так. Никогда не будет. Это был самый дорогой и ценный товар в моей жизни», — Сонни Баргер, писатель, актер и «Ангел ада».

        Когда военнослужащие возвращаются с войны, им часто трудно вернуться в общество. Это была такая же проблема в 1940-х, как сегодня, наверное, больше (Спасибо, Гитлер и Хирохито). Летчикам-истребителям было особенно трудно, находя «нормальную» жизнь, которую они должны были вести, далеко не достаточно волнующей после того, как они провели последние несколько лет, обстреливая убегающие части СС с неба над Европой или сражаясь с пропеллером за пропеллером с имперскими японскими Зеро. Единственный способ вернуть себе эту свободу? Нашел группу мотоциклистов и мчался по шоссе США на каких-то крутых кабанах. Ненавидите правила Американской мотоциклетной ассоциации? Сформируйте несанкционированную мотоциклетную группу «вне закона».

        Что может пойти не так? Ну, вся эта необузданная свобода не дает вам ничего из того, что вам нужно для жизни. Многие, но не все, мотоциклетные банды вне закона в настоящее время являются опасными бандами, считающимися столь же влиятельными и опасными, как и любые другие организованные преступные группировки. Крупные уличные бои, незаконный оборот наркотиков и заказные убийства — обычное дело для многих группировок. Тем не менее, нельзя отрицать романтики покинуть приличное общество, сесть на Харлей и отправиться в следующее приключение. [9]

        1 Феррохинология

        Трейнспоттерам отказывают в оргазме


        Посмотрите это видео на YouTube

        Мы закончим, пожалуй, самой захватывающей, вызывающей учащение пульса, бросающейся в глаза субкультурой, сметающей все это с лица земли.

        Обнаружение поезда.

        Нет, не развратные, употребляющие героин парни и девушки из романа/фильма «На игле». Я имею в виду споттеров, каталогизаторов и вообще любителей поездов. Вы уже купались в поту? Ваши нервы готовы лопнуть?

        Существует множество терминов для обозначения человека, увлекающегося этим хобби, — «железнодорожный болельщик», «трейнспоттер», «анорак», «ганзел» и «пенообразователь», но предпочтительным является термин «феррохинолог» («Ферро» на латыни означает железо, «лошадь» — лошадь). Трудно придумать более бессмысленный способ провести время, чем смотреть, замечать, а затем обсуждать поезда, но в этом, казалось бы, занудном занятии есть реальная польза. Британская транспортная полиция часто обращается за информацией к заядлым наблюдателям за поездами, а железнодорожная компания BNSF попросила американских поклонников железных дорог информировать их обо всем необычном, чтобы они могли обеспечить безопасность железных дорог. Только за эту услугу мы обещаем не скармливать ферроэкинологов фурри… [10]

        10 крутых субкультур, к которым вы захотите присоединиться

        Об авторе: Си Джей Филлипс — рассказчик, актер и писатель, живущий в сельской местности Западного Уэльса. Он немного одержим списками.

        факт проверен Jamie Frater

        Топ-100: самые популярные платформы социальных сетей и чему они нас могут научить

        После семи эссе из серии «Картирование социальных сетей» мы решили сделать шаг назад и оценить нашу работу. Мы подумали, что хороший способ сделать это — составить список из 100 самых популярных платформ социальных сетей (задача сложнее, чем вы думаете!) и посмотреть, что мы можем извлечь из него, используя аналитическую структуру, которую мы разработали в течение ход этой серии. Мы также изучили саму нашу аналитическую структуру, сравнив ее с существующими системами и изучив, где она работает, а где нет.

        Топ 100

        Составление списка 100 лучших было непростым делом. Не существует официального «реестра» трафика веб-сайтов, который служит «таблицей рейтингов» для социальных сетей. Вместо этого рекламная индустрия использует множество инструментов для выбора места покупки рекламы. Некоторые из этих инструментов работают путем аудита журналов трафика веб-сайта; другие отслеживают группу пользователей для оценки трафика на разные сайты. Эти методы не одинаковы для разных провайдеров, и поэтому трудно составить точный рейтинг самых посещаемых веб-сайтов, особенно после того, как вы выйдете за рамки самых посещаемых веб-сайтов. Кроме того, как мы обсудим здесь, совсем не ясно, какие веб-сайты следует считать «социальными сетями».

        Для нашего первоначального сбора данных мы использовали комбинацию списка 100 лучших социальных сетей и онлайн-сообществ от SimilarWeb, списка Alexa из 500 лучших сайтов в Интернете и списка сервисов социальных сетей Wikipedia. (Первоначальный сбор был сделан в ноябре 2020 года.) Сайты для измерения, такие как SimilarWeb и Alexa, не являются идеальными инструментами для измерения популярности. Они в основном сосредоточены на трафике веб-сайта, что означает, что они могут быть слепы к использованию мобильных устройств. Однако эти две услуги дополняют друг друга: Alexa использует панель для измерения того, какие сайты посещают пользователи, в то время как SimilarWeb полагается на «непосредственное измерение» — журналы, которые ведут провайдеры веб-сайтов. Мы не утверждаем, что этот список является окончательным или исчерпывающим, но мы считаем, что он дает приблизительное представление о самых популярных платформах социальных сетей по всему миру.

        Когда мы составляли наш список, стало ясно, что социальные сети пожирают мир. Многие, многие веб-сайты и приложения имеют некоторые социальные функции. Это затруднило решение о том, что классифицировать как социальные сети. Являются ли сайты знакомств такими как Tinder и Hinge социальными сетями? Вики похожи на Википедию и Namu.wiki в социальных сетях? А как насчет сайтов с подпиской на контент, таких как OnlyFans или Patreon? Наше определение платформы социальных сетей из первого поста в нашей серии звучало так: «цифровое пространство, которое сочетает в себе общение или обмен медиа с аспектами сайтов социальных сетей». Мы думаем, что это определение по-прежнему применимо, но его необходимо уточнить, чтобы иметь дело с распространенностью социальных признаков.

        Чтобы помочь нам с рисованием линий, мы остановились на субъективном тесте: рассматриваемая платформа больше похожа на «сайт с социальными функциями» или она «социальна в первую очередь»? Возьмем The New York Times, у которой есть раздел комментариев ко многим онлайн-статьям, или Amazon, где размещаются отзывы клиентов и обсуждения на страницах продуктов. Мы бы не назвали The New York Times или Amazon платформой социальных сетей. Это, соответственно, новостной сайт с социальными функциями и интернет-магазин с социальными функциями. То же самое и с Википедией — это совместная онлайн-энциклопедия с социальными функциями, а не платформа для социальных сетей. С сайтами знакомств было сложнее, но в итоге мы решили, что они больше похожи на такие платформы, как Uber, которые управляют двусторонними торговыми площадками, т. е. Tinder — это платформа для знакомств с социальными функциями. Точно так же мы решили, что сайты с подпиской на контент, такие как OnlyFans, Patreon и Substack, ближе к платформам для транзакций, чем к платформам для общения. (Это может измениться, если они получат широкое распространение и добавят такие функции, как агрегирование контента. Сегодня на этих платформах преобладают платные подписки для небольшой группы создателей, но если они перейдут к доминированию контента, загружаемого широкой публикой, это может сделать больше смысла думать о них как о подпадающих под логику создателя. ) Наконец, примечание о Zoom. В нашем эссе о логике чата мы упомянули, что думаем, что логика чата применима не только к тексту, но и к другим носителям, таким как видео и аудио, в частности со ссылкой на Zoom в качестве примера. Однако, пересмотрев наше определение, мы пришли к выводу, что Zoom на самом деле больше похож на телефон, чем на платформу для социальных сетей. На наш взгляд, Zoom ближе к Verizon или AT&T, чем к Facebook или Twitter. Это также не соответствует нашему определению социальных сетей: концепция профиля не имеет смысла в Zoom, равно как и связь с другими пользователями.

        Понятие профиля приводит нас к другой части нашего определения, которая была выделена при составлении нашего списка: требование Даны Бойд и Николь Эллисон о том, что сайты социальных сетей позволяют пользователям «создавать общедоступный или полуобщедоступный профиль в ограниченной системе». ». Этот принцип помог нам избежать включения в наш анализ широких, разбросанных экосистем, таких как вся блогосфера.

        В конце концов, наше определение и линии, которые мы нарисовали, не являются «правильным» способом определения социальных сетей. Это всего лишь один из способов, который полезен для наших целей.

        После того, как мы определили платформу, соответствующую нашему определению социальных сетей, мы классифицировали ее по логике и по странам. Как вы увидите, мы включили логику, о которой еще не писали для серии — некоторые мы уже активно исследовали, а другие стали очевидны в процессе создания этого списка. При назначении страны платформы мы указали страну, которая была источником большинства посетителей платформы, как сообщает Alexa.

        Анализ Топ-100

        Полный список 100 лучших можно найти в конце этого эссе, а версию для скачивания можно найти здесь. Он отсортирован в порядке рейтинга Alexa. (Для платформ с популярными мобильными приложениями мы оценили их рейтинг Alexa, используя ежемесячное количество активных пользователей.) Мы призываем вас не зацикливаться на рейтинге, включении или упущении какой-либо одной платформы, хотя не стесняйтесь спрашивать о платформе, которую вы считаете был исключен. Как мы уже говорили выше, это попытка дать приблизительную картину самых популярных платформ социальных сетей по всему миру, а не дать окончательный или всеобъемлющий рейтинг. Мы считаем, что список наиболее полезен для анализа более высокого уровня, например, для сравнения популярности различных логик или изучения популярности платформ по странам.

        Несколько кратких замечаний:

        Во-первых, большое количество неамериканских платформ, попавших в первую сотню, удивило нас и стало хорошим напоминанием о нашем американоцентризме. Они составили большую часть списка, включая 61 из 100 лучших. Однако, возможно, это не должно быть таким уж удивительным, учитывая, например, что более 900 миллионов китайских интернет-пользователей используют популярные китайские платформы социальных сетей, в том числе Sina Weibo, Douyin и WeChat. Даже платформы, базирующиеся в США, которые обслуживают большое количество американцев, иногда обслуживают больше пользователей из другой страны. Возьмите Quora: по данным Alexa, страна с наибольшим количеством посетителей Quora — это Индия, на которую приходится 36 процентов трафика, за ней следуют США с 28 процентами трафика.

        Мы понимаем, что не в состоянии оценить логику иностранных платформ из-за языковых и культурных барьеров, поэтому мы обращаемся к экспертам в китайских, русских, корейских и японских социальных сетях для получения информации об этих сообщества. Мы ожидаем увидеть некоторые новые логики, предложенные для объяснения социальных сетей в этих лингвосферах.

        Далее мы проанализировали популярность различных логик в нашем топ-100. Мы оценили популярность каждой логики по следующей формуле: взять все платформы, подпадающие под данную логику, и просуммировать их баллы, где баллы присваиваются по порядку, от большинства популярные (по рейтингу Alexa) к наименее популярным. Самая популярная платформа получает 100 баллов, следующая по популярности — 9.9 баллов, вплоть до наименее популярной платформы в топ-100, которая получает 1 балл. Это позволяет нам зафиксировать частоту логики в топ-100, а также учесть величину популярности каждой платформы. Таким образом, логика с 10 платформами, расположенными в нижней части 100 лучших, не будет более популярной, чем логика, в которой пять платформ находятся в первой 10. Ниже приведены результаты этого анализа:

        .

        Рисунок 1. Логика в порядке популярности

        Логика Рейтинг популярности
        Создатель 1285
        Социальная сеть 978
        Чат 958
        Субкультура 949
        Вопросы и ответы 461
        Чан 140
        Социальные закладки 113
        Местный 62
        Корпоративная социальная сеть 46 
        Альт-Тек 42
        Крипто 16


        Рисунок 2. Логики, ранжированные по рейтингу популярности

        (Размер кругов пропорционально рейтингу популярности каждой логики)

         

        Самой популярной логикой была логика создателя. Мы еще не профилировали логику авторов, поэтому вот краткое определение: платформы логики авторов предназначены для всех и позволяют пользователям делиться определенным типом медиа (например, видео, прямые трансляции или искусство) по принципу «один ко многим». Они являются домом для «создателей», людей, которые постоянно создают контент для платформы, часто в качестве источника дохода. Некоторыми примерами логики создателя являются YouTube, TikTok, Twitch и Wattpad. Популярность логики создателя и относительное невнимание к ней по сравнению с логикой социальных сетей предполагает, что журналисты, ученые и активисты должны направить больше усилий на ее тщательное изучение и понимание.

        Следуя логике создателя в популярности были социальная сеть, чат и логика субкультуры соответственно. Популярность логики социальных сетей неудивительна. Он охватывает доминирующие социальные сети, такие как Facebook, Instagram, Twitter и LinkedIn, социальные сети, которыми управляет одна компания, для использования кем угодно в различных целях, поддерживаемых рекламой. Точно так же неудивительна популярность логики чата — такие чат-платформы, как WhatsApp, Snapchat и Discord, могут похвастаться одними из самых больших в мире числом пользователей и размещают все больше и больше нашей социальной жизни в Интернете. Наконец, логика субкультур охватывает платформы, организованные вокруг различных субкультур. Эта логика широко распространена на интернет-форумах и их потомках — таких сайтах, как Reddit, Steam Community и Ubuntu Forums, — но также включает в себя такие сайты, как Ravelry, социальная сеть для энтузиастов пряжи, и Letterboxd, социальная сеть для любителей кино. Логике субкультуры, как и логике создателя, уделяется меньше внимания, чем она того заслуживает. Одна из возможных причин заключается в том, что они менее популярны среди журналистов, ученых и политиков, которые в основном используют Twitter или Facebook.

        Неожиданностью результатов стала популярность Логика вопросов и ответов . Это была пятая по популярности логика, занимающая средний уровень между доминирующими логиками и более нишевыми логиками. Платформы вопросов и ответов организованы вокруг пользователей, отправляющих вопросы и ответы. Некоторые ориентированы на конкретную область, например Stack Overflow, которая обслуживает в основном программистов, в то время как другие имеют более общее назначение, например Quora. Вопросы и ответы — это логика социальных сетей, которая редко оказывается в центре внимания, возможно, потому, что она особенно популярна среди менее заметных сообществ (программистов, студентов) и стран за пределами США (особенно в Индии). Он явно заслуживает большего внимания, учитывая его популярность, и мы будем его профилировать в будущем.

        Какая логика не попала в топ-100? Гражданский и децентрализованный. Их отсутствие имеет смысл. Гражданская логика — это новая идея, которая еще не получила достаточного развития, чтобы составить такой список. Кроме того, платформы гражданской логики обычно ориентированы на небольшие сообщества. Как мы писали в нашей статье о них, гражданские платформы «скорее всего ограничены сообществами от нескольких десятков до нескольких тысяч». Для децентрализованных платформ причины непопулярности менее присущи, но не менее существенны. Они сталкиваются с серьезными проблемами при их внедрении, в частности, они должны «решить свои проблемы с удобством использования и преодолеть массовые сетевые эффекты централизованных платформ».

        Чтобы дополнить наш анализ рейтинга популярности, мы предоставляем гистограмму с необработанной частотой каждой логики в топ-100 с разбивкой по тому, была ли платформа отнесена к американской или неамериканской платформе. Мы также включили таблицу со средними показателями популярности для выбранной логики.

        Рис. 3. Логическая частота в топ-100

        Рисунок 4. Логики в порядке средней популярности

        Логика Средний показатель популярности
        Чат 80
        Создатель 61
        Социальная сеть 61
        Вопросы и ответы 58
        Субкультура 33

        Необработанные частоты дают некоторый полезный контекст о результатах популярности, подчеркивая различия между логикой и нюансами, которые не ясны только из показателей популярности. Например, на Рисунке 3 показано, что за пределами США существует гораздо больше субкультурных платформ, чем в США. Мы полагаем, что это может быть связано с популярностью Reddit в США, где он может функционировать как мегафорум, поглощая множество автономных форумов. .

        Кроме того, глядя на рисунок 3, мы видим, что логика субкультуры занимает первое место (с большим отрывом) с точки зрения исходной частоты, хотя и четвертое с точки зрения показателей популярности. базы пользователей. И наоборот, мы можем видеть, что логика чата и социальных сетей имеет такие же показатели популярности, как и логика субкультуры, но с гораздо меньшей исходной частотой, что позволяет предположить, что они являются домом для менее разнообразного набора платформ, на которых размещены более крупные базы пользователей.

        Для дальнейшего изучения различий в концентрации популярности между логиками мы рассчитали среднюю популярность логик, по крайней мере, с восемью платформами в топ-100 (см. рис. 4). Частота среза была равна восьми, потому что оставшиеся логические схемы имели частоты пять или меньше — небольшие размеры выборки, которые, как мы полагали, могли давать зашумленные результаты. Формула средней популярности логики была следующей: показатель популярности/частота.

        Логика чата имеет самую высокую среднюю популярность — 80, за ней следует логика авторов и социальных сетей — 61. На нижнем уровне находится логика субкультуры — 33, а вопросы и ответы — между ними — 58. Эти результаты имеют смысл. Логика субкультуры организована вокруг дискретных, замкнутых сообществ, у которых есть потолок потенциальной пользовательской базы — энтузиастов пряжи не так много. И наоборот, логика чата, создателя и социальной сети обычно организована вокруг функциональности, которая имеет гораздо более высокую потенциальную базу пользователей — отсюда и миссия Facebook «соединить мир». Вопросы и ответы разумно находятся где-то посередине.

        Наконец, еще один интересный вывод из необработанных частот на Рисунке 3 заключается в том, что США являются домом для большинства низкочастотных логических систем. Есть много возможных объяснений — мы предложим два:

        Социальные сети — это пространство для экспериментов в США, и по мере их развития продолжают появляться различные логические схемы. Это верно и для других стран и языков, и мы, вероятно, упускаем из виду некоторые из наиболее нишевых экспериментов из-за нашей языковой и культурной изоляции. Мы были бы признательны за ссылки на социальные сети в других странах, которые иллюстрируют эту менее распространенную логику или полностью внедряют новую логику.

        Политические и культурные различия могут играть роль в популярности различных логик социальных сетей. Возьмите логику альтернативных технологий, которая охватывает такие платформы, как Gab, Parler и TheDonald.win, которые позиционируют себя как бастионы свободы слова и в основном служат правым сообществам, которые были деплатформированы с основных платформ. Почему альтернативные технологии могут появиться в США с большей вероятностью? Во-первых, США получают непропорциональное внимание со стороны основных платформ, потому что они базируются в США и зарабатывают большую часть своих денег в США. Это повышает вероятность того, что маргинальные группы в США будут замечены, модерированы и удалены. Во-вторых, политические свободы в США означают, что маргинальным группам разрешено создавать и поддерживать свои собственные пространства в социальных сетях. В-третьих, в США проживает большое количество населения, что повышает вероятность того, что та или иная американская платформа войдет в топ-1009.0003

        Пятиосевой каркас

        Наконец, мы оценили структуру пяти осей, которую использовали на протяжении всей серии для анализа платформ и формирования логики. Не упущены ли важные факторы, определяющие характер платформы социальных сетей? Существуют ли существующие фреймворки, которые мы должны использовать вместо этого? Мы обнаружили, что большинство предыдущих попыток сформулировать аналитическую основу для социальных сетей были сосредоточены только на одной или двух наших осях; в частности, многие усилия были сосредоточены на роли аффордансов. Например, Боргатти и др. «Что особенного в социальных сетях? Структура и программа исследований» излагает основу для анализа социальных сетей с использованием методов и теории анализа социальных сетей. По сути, статья представляет собой углубленное исследование того, как аффордансы влияют на динамику и опыт платформы. Этот акцент на аффордансах был обычным явлением среди фреймворков, которые мы рассмотрели.

        Однако одна работа действительно выделялась: «Критическая история социальных сетей» Хосе ван Дейка. Это отличная книга, которую мы настоятельно рекомендуем всем, кто изучает социальные сети. В нем ван Дейк формулирует яркую и проницательную аналитическую основу для социальных сетей. Представленная структура представляет собой комбинацию акторно-сетевой теории Бруно Латура, политической экономии и других элементов, сосредоточенных на культуре и нормах. Платформы анализируются как «микросистемы», которые вместе составляют «экосистему» ​​социальных сетей. К микросистемам подходят двояко: как к «технокультурным конструктам» и как к «социально-экономическим структурам». Подход к микросистемам как к технокультурным конструктам означает их анализ с точки зрения технологий, пользователей и контента. Подход к ним как к социально-экономическим структурам означает анализ их с точки зрения собственности, управления и бизнес-моделей. Эти шесть элементов — технология, пользователи, контент, право собственности, управление и бизнес-модели — используются для «разборки» или анализа платформ.

        Шесть элементов, используемых для разборки платформ, аналогичны нашей пятиосевой структуре. Однако ван Дейк помещает свою структуру в существующую науку и объясняет, почему это необходимо, чего мы еще не сделали. Поэтому мы подумали о том, чтобы принять концепцию Ван Дейка вместо нашей. Однако между нашими подходами есть некоторые важные различия, которые заставили нас пересмотреть нашу структуру, чтобы включить в нее те аспекты концепции Ван Дейка, которые мы считаем полезными.

        В результате наши пересмотренные оси:

        • Технология
        • Бизнес-модель
        • Собственность
        • Управление
        • Возможности
        • Заинтересованные стороны

        Что осталось прежним? Наши технологии и возможности осей. Технологический элемент ван Дейка слишком детализирован для наших целей и не учитывает хранение данных, ключевую часть нашего анализа. Кроме того, мы предпочитаем использовать нашу ось возможностей для захвата ряда компонентов дизайна (таких как контент, интерфейс и значения по умолчанию), которые ван Дейк включает в свой технологический элемент.

        Что изменилось? Элемент бизнес-модели ван Дейка и наша ось модели доходов по сути идентичны, но мы решили использовать ярлык бизнес-модели, поскольку он более понятен и основан на существующих исследованиях. Затем мы заменили нашу ось идеологии элементом собственности Ван Дейка. Право собственности относится к статусу и структуре владения платформой; например, «независимо от того, является ли платформа … государственной, общественной, некоммерческой или корпоративной». Это менее двусмысленно, чем наша ось идеологии, охватывает, по сути, то же самое и ставит нас прямо в традицию политической экономии. Точно так же мы пересмотрели наше определение управления, сделав его более широким, приняв определение ван Дейка: «как, с помощью каких механизмов осуществляется управление коммуникациями и трафиком данных». Это не сильно меняет наш анализ, но позволяет нам включить технологии и дизайнерские решения в нашу ось управления (которая в настоящее время сосредоточена на модерации контента). Наконец, мы добавили ось заинтересованных сторон, основанную на элементе «пользователи» ван Дейка. Ван Дейк определяет свой элемент пользователей как «явные ответы пользователей на конкретные изменения платформы», которые «воплощают [y] часть переговорного процесса между владельцами платформы и пользователями для контроля условий обмена информацией». Хорошим примером является недавний бойкот Facebook брендами и знаменитостями в ответ на действия Facebook после убийства Джорджа Флойда. Мы согласны с тем, что кто использует платформу, как они ее используют и почему, во многом зависит от ее логики; например, то, как LinkedIn в значительной степени избегает домогательств, в отличие от Twitter и Facebook, во многом связано с пользователями, которые ищут работу и поэтому (предположительно) ведут себя наилучшим образом. Однако способность пользователей формировать платформы и влиять на них, возможно, менее значительна, чем полагает ван Дейк, — платформы имеют дело со своим идеализированным пользователем так же, как и с реальными пользователями. Кроме того, существуют другие внешние заинтересованные стороны, которые могут иметь большее влияние, чем пользователи. Правительства, активисты и неправительственные организации часто более склонны влиять на изменения платформы, чем группа недовольных пользователей. Вот почему мы расширили элемент пользователей ван Дейка, чтобы охватить роль различных внешних заинтересованных сторон в формировании платформ и влиянии на них.

        Заключение

        Как мы уже говорили выше, мы не утверждаем, что наш список 100 лучших продуктов является окончательным или исчерпывающим, поэтому к любым выводам, полученным на его основе, следует относиться с осторожностью. Тем не менее, мы считаем, что результаты демонстрируют преимущества сочетания эмпирического подхода с богатой теоретической перспективой при изучении социальных сетей. Мы надеемся, что наша формулировка определения и аналитической основы будет ценной и вдохновит на дальнейшие попытки, как выразился ван Дейк, «разобрать» и «собрать заново» социальные сети.

        Выводы, которые нас не покидают: (1) социальные сети пожирают мир; (2) социальное глобально; и (3) социальные сети — это гораздо больше, чем Facebook и Twitter. Эти результаты лежат в основе того, почему мы взялись за этот картографический проект:

        «Поскольку Facebook и Twitter настолько популярны и так широко освещаются основными средствами массовой информации, мы склонны полагать, что все социальные сети работают одинаково и страдают от одних и тех же проблем».

        Чтобы преодолеть проблемы современных социальных сетей, нам нужно преодолеть эти предположения и связанные с ними мифы и достичь более глубокого понимания темы. Разнообразие социальных сетей становится очевидным, как и возможности, когда мы отвергаем центризм США и Facebook и стремимся к более комплексному мышлению в этой области.

         

        Имя Логика Рейтинг популярности Страна
        YouTube Создатель 100 США
        Facebook Социальная сеть 99 США
        WhatsApp Чат 98 Индия
        Мессенджер FB Чат 97 США
        WeChat Чат 96 Китай
        Инстаграм Социальная сеть 95 США
        ТикТок Создатель 94 США
        QQ Чат 93 Китай
        Дуинь Создатель 92 Китай
        Сина Вейбо Социальная сеть 91 Китай
        Снэпчат Чат 90 США
        Реддит Субкультура 89 США
        Pinterest Социальные закладки 88 США
        Телеграмма Чат 87 Индия
        Твиттер Социальная сеть 86 США
        Квора Вопросы и ответы 85 Индия
        LinkedIn Социальная сеть 84 США
        Имгур Создатель 83 США
        Линия Чат 82 Япония
        имо Чат 81 Китай
        Мозговой Вопросы и ответы 80 США
        douban. com Социальная сеть 79 Китай
        Yy.com Создатель 78 Китай
        Твитч Создатель 77 США
        ВК Социальная сеть 76 Россия
        Babytree.com Субкультура 75 Китай
        Дискорд Чат 74 США
        Лайки Создатель 73 Китай
        Слабый Чат 72 США
        Wattpad.com Создатель 71 Индия
        csdn.net Вопросы и ответы 70 Китай
        zhanqi.tv Создатель 69 Китай
        tianya.cn Субкультура 68 Китай
        ok. ru Социальная сеть 67 Россия
        zalo.me Чат 66 Вьетнам
        Переполнение стека Вопросы и ответы 65 США
        ДевиантАрт Субкультура 64 США
        ВСКО Создатель 63 США
        По соседству Местный 62 США
        aparat.com Создатель 61 Иран
        Medium.com Создатель 60 США
        Pixnet.net Социальная сеть 59 Тайвань
        cnblogs.com Субкультура 58 Китай
        Тамблер Социальная сеть 57 США
        6.сп Создатель 56 Китай
        Bilibili. com Субкультура 55 Китай
        stackexchange.com Вопросы и ответы 54 США
        Tradingview.com Субкультура 53 США
        Slideshare.net Создатель 52 Индия
        zhihu.com Вопросы и ответы 51 Китай
        Behance.net Создатель 50 Индия
        nicovideo.jp Субкультура 49 Япония
        Steamcommunity.com Субкультура 48 США
        kakao.com Социальная сеть 47 Корея
        ameblo.jp Создатель 46 Япония
        9gag.com Чан 45 Германия
        dcard. tw Субкультура 44 Тайвань
        namasha.com Создатель 43 Иран
        ЖЖ Социальная сеть 42 Россия
        ninisite.com Субкультура 41 Иран
        4чан Чан 40 США
        flickr.com Создатель 39 США
        ptt.cc Субкультура 38 Тайвань
        kizlarsoruyor.com Вопросы и ответы 37 Турция
        5ch.net Чан 36 Япония
        hatenablog.com Создатель 35 Япония
        renren.com Социальная сеть 34 Китай
        plurk.com Социальная сеть 33 Индия
        eyny. com Субкультура 32 Тайвань
        lihkg.com Субкультура 31 Гонконг
        xing.com Субкультура 30 Германия
        miaoai.com Создатель 29 Китай
        dxy.cn Субкультура 28 Китай
        Фетлайф Субкультура 27 США
        yammer.com Корпоративная социальная сеть 26 США
        weheartit.com Социальные закладки 25 Индия
        Парлер Альт-Тек 24 США
        letterboxd.com Субкультура 23 США
        Омегле Чат 22 США
        wykop.pl Субкультура 21 Польша
        на рабочем месте. com Корпоративная социальная сеть 20 США
        аск.фм Вопросы и ответы 19 Египет
        Таринга! Субкультура 18 Аргентина
        Микси Социальная сеть 17 Япония
        DLive Крипто 16 США
        МеВе Альт-Тек 15 США
        exblog.jp Создатель 14 Япония
        2chan.net Чан 13 Япония
        skyrock.com Социальная сеть 12 Франция
        mydigit.cn Субкультура 11 Китай
        NewGrounds Субкультура 10 США
        nnmclub.to Субкультура 9 Нидерланды
        Новости хакеров Субкультура 8 США
        Фарк Субкультура 7 США
        fuliba2020. net Чан 6 Китай
        computerbase.de Субкультура 5 Германия
        instiz.net Субкультура 4 Корея
        Габ Альт-Тек 3 США
        skoob.com.br Субкультура 2 Бразилия
        Шторка Субкультура 1 США

        Чанд Раджендра-Николуччи научный сотрудник Института Найта.

        Итан Цукерман является адъюнкт-профессором государственной политики, информации и коммуникаций в Массачусетском университете в Амхерсте, директором Инициативы по цифровой общественной инфраструктуре и была приглашенным научным сотрудником Института Найта в 2020–2021 годах.

        • Глубокое погружение
        • Цифровая общественная инфраструктура

        Коллекции Bloomsbury — Кроссовки — Мода, пол и субкультура

        Вернуться к книге

        Перейти на страницу

        Страницы 1 . . 154

        Передняя часть

        • разблокированный пункт Посвящение
        • разблокированный элементСписок иллюстраций
        • разблокированный предметБлагодарности
          • Введение: место кроссовок в социологии
          • Глава 1. Академические исследования обуви
          • Глава 2. Кроссовки как субкультура: переход из андеграунда в верхний
          • Глава 3. Кроссовки как символ мужественности: мужественность на ногах
          • Глава 4. Кроссовки как мода: возвращение мужского украшения
          • Глава 5. Субкультура кроссовок с точки зрения Дюркгейма
          • Заключение: Будущие направления и возможности исследований обуви

        Обложка

        • Библиография

        Кавамура, Юния. «Список иллюстраций». Кроссовки: мода, пол и субкультура . Лондон: Bloomsbury Visual Arts, 2016. xi – xii. Коллекции Блумсбери . Веб. 21 сентября 2022 г. <>.

        Получено из Bloomsbury Collections, www.bloomsburycollections.com

        Авторские права Юния Кавамура 2016. Все права защищены. Дальнейшее воспроизведение или распространение запрещено без предварительного письменного разрешения издателей.

        </a></p> » data-placement=»bottom»> Юния Кавамура

        Bloomsbury Visual Arts 2016

        Только предварительный просмотр

        Полный текст этой главы доступен для предварительного просмотра. Доступ к полному тексту всей книги доступен только подписчикам учреждений, купивших доступ. Если вы принадлежите к такому учреждению, войдите в систему или прочитайте подробнее о том, как сделать заказ.

        Назад
        Наверх

        • Избранное
        • Cite

          Варианты цитирования

          x

          Kawamura, Y. (2016). Список иллюстраций. В Sneakers: Fashion, Gender and Subculture (стр. xi – xii). Лондон: Изобразительное искусство Блумсбери. Получено 21 сентября 2022 г. с http://www.bloomsburycollections. com/sneakers-fashion-gender-and-subculture/list-of-illustrations

          Кавамура, Юния. «Список иллюстраций». Кроссовки: мода, пол и субкультура . Лондон: Bloomsbury Visual Arts, 2016. xi – xii. Коллекции Блумсбери . Веб. 21 сентября 2022 г. .

          Кавамура, Юния. «Список иллюстраций». В Кроссовки: мода, пол и субкультура , xi–xii. Лондон: Bloomsbury Visual Arts, 2016 г. По состоянию на 21 сентября 2022 г. http://www.bloomsburycollections.com/sneakers-fashion-gender-and-subculture/list-of-illustrations.

          Экспорт файла RIS

        • Печать
        • Электронная почта

        19 просмотров

          • Диапазон страниц

          • xi–xii

        Отказ от ответственности: Эта публикация не одобрена, не утверждена, не спонсируется, или связаны с любым из владельцев брендов/производителей кроссовок, представленных здесь. Все бренды, логотипы, товарные знаки и серии знаки, представленные в этой публикации, используются только в целях критики, обзора, сравнения, добросовестного использования. и/или в качестве справочного материала в данной академической публикации.

        Тарелки

        Все фотографии автора.

        Пластина 2.1 Кроссовки с индивидуальной росписью от @customkickznj.

        Пластина 2.2 Кроссовки с индивидуальной росписью @customkickznj.

        Пластина 2.3 Найк Эйр Джордан XX9.

        Пластина 2.4 Nike Air Jordan XIII Ретро.

        Пластина 2.5 Nike Air Jordan XIII Ретро.

        Пластина 2.6 Nike Air Max 90.

        Пластина 2.7 Найк Эйр Форс Один.

        Пластина 2.8 Nike Foamposite Pro Asteroid.

        Тарелка 2.9 Nike Air Foamposite One Polarized Pink.

        Пластина 2.10 Nike Air Foamposite One Knicks.

        Пластина 2.11 Nike Total Air Foamposite Max Silver.

        Пластина 2. 12 Nike Flyknit Racer.

        Пластина 2.13 Технология Puma Disc Blaze Lite.

        Пластина 3.1 Nike Air Foamposite Pro Человек-Паук.

        Пластина 3.2 adidas × Джереми Скотт JS Wings 2.0.

        Пластина 3.3 SneakerCon в конференц-центре Jacob Javits в Нью-Йорке.

        Тарелка 3.4 SneakerCon в конференц-центре Джейкоба Джавитса в Нью-Йорке.

        Пластина 3.5 SneakerCon в конференц-центре Jacob Javits в Нью-Йорке.

        xiii

        Пластина 3.6 Найк Леброн Х Классик.

        Пластина 3.7 Ewing 33 Hi Burgundy Suede.

        Пластина 3.8 Nike Air Jordan XIV Ретро Феррари.

        Пластина 3.9 Nike Zoom Kobe 6 Grinch Green Xmas.

        Пластина 4.1 Converse × Comme des Garçons.

        Пластина 4.2 Канье Уэст × Луи Виттон.

        Тарелка 4.3 Рик Оуэнс Geo Basket.

        Пластина 4.4 Чемпионат Nike Air Max LeBron.

        Пластина 4. 5 Скоба x New Balance M577 «Черный голубь».

        Пластина 4.6 Nike Kobe 9 EM День независимости.

        Пластина 4.7 Nike What the Lebron 11.

        Тарелка 4.8 Найк Эйр Джордан III.

        Пластина 4.9 Nike Air Jordan IX Retro Doernbecher.

        Пластина 4.10 Nike Air Jordan V Ретро.

        Пластина 4.11 Nike KD VI Бамбук.

        Тарелка 4.12 Nike Air Huarache LSR.

        Пластина 4.13 Рождество Nike LeBron XI.

        Пластина 4.14 Мультипризма adidas ZX Flux.

        Пластина 4.15 Адидас Суперстар.

        Пластина 4.16 Supreme × Comme des Garçons × Vans Sk 8.

        Тарелка 4.17 Supreme × Air Force Foamposite One.

        Пластина 4.18 Высший × Nike Air Force One.

        Графики и Таблицы

        График 1: Доля рынка категории обуви (2014 г.).

        Таблица 1: Основные производители кроссовок по Страна и год основания.

        Таблица 2.1: Глоссарий кроссовок и общие сведения Используемые сокращения.

        Таблица 3.1: Кроссовки Air Jordan и их ежегодные девизы (с 1984 г. по настоящее время).

        Таблица 4.1: Кроссовки в кино.

        Книги молодежной субкультуры

        Книги молодежной субкультуры


        Я являюсь сотрудником Amazon.com — ссылка на Amazon.com
        и покупать книги с гипертекстовыми названиями с помощью кредитной карты.

        Следующие книги рекомендуются для понимания формирования молодежной субкультуры. Нажмите на название, чтобы заказать прямо через Amazon.com:

        Субкультура, значение стиля
        Дик Хебдидж
        Список: $15,99
        Наша цена: $12,79
        Доступность: Под заказ; обычно отгружается в течение 1-2 недель.
        Мягкая обложка, 195 страниц
        Опубликовано Routledge
        Дата публикации: 1, 1993
        ISBN: 0415039495

        Сопротивление через ритуалы: молодежные субкультуры в послевоенной Британии
        Стюарт Холл
        Это название в настоящее время недоступно. Хотя официально это название не «распродано», оно «нет в наличии на неопределенный срок» у издателя. Если вы хотите приобрести этот заголовок, мы рекомендуем вам время от времени проверять эту страницу, чтобы узнать, не перепечатывался ли он.
        Твердый переплет
        Опубликовано Holmes & Meier, Publishers, Inc.
        Дата публикации: 19 июня76
        ISBN: 084196601X

        Сравнительная молодежная культура: социология молодежных культур и молодежных субкультур в Америке, Великобритании и Канаде
        Майкл Брейк
        Наша цена: $19,95
        Доступность: это название обычно доставляется в течение 4-6 недель. Обратите внимание, что книги иногда распродаются или у издателей заканчиваются запасы. Мы сообщим вам в течение 2-3 недель, если у нас возникнут проблемы с получением этого титула.
        Мягкая обложка
        Опубликовано Routledge
        Дата публикации: август 1985 г.
        ISBN: 0415051088

        Читатель субкультур
        Кен Гелдер (редактор), Сара Торнтон (редактор)
        Список: $24,95
        Наша цена: $19,96
        Доступность: этот заголовок обычно доставляется в течение 2-3 дней.
        Мягкая обложка
        Опубликовано Routledge
        Дата публикации: 1 марта 1997 г.
        ISBN: 0415127289

        Общая культура: символическая работа в повседневной культуре молодежи
        Пол Уиллис
        Доступность: Это название больше не издается, но если вы разместите заказ, мы сможем найти вам подержанную копию в течение 1-3 месяцев.
        Опубликовано Westview Pr (короткий диск)
        Дата публикации:
        сентября 1990 г. ISBN: 0813310970

        Surfers Soulies Skinheads & Skaters: Субкультурный стиль от сороковых до девяностых
        Эми Де ЛА Хэй, Кэти Дингуолл, Дэнни МакГрат (фотограф)
        Список: $40.00
        Наша цена: $28.00
        Доступность: этот заголовок обычно доставляется в течение 2-3 дней.
        Твердый переплет
        Опубликовано Overlook Press
        Дата публикации: 1 ноября 1996 г. ISBN: 0879516895

        От субкультуры к клубной культуре: введение в популярные культурологические исследования
        Стив Рыжий
        Список: $21,95
        Наша цена: $21,95
        Пока недоступно: вы все еще можете заказать это название. Мы отправим его вам, когда он будет выпущен издателем.
        Мягкая обложка, 256 страниц
        Опубликовано Blackwell Pub
        Дата публикации: октябрь 1997 г.
        ISBN: 0631197893

        Клубные культуры: музыка, медиа и субкультурный капитал (музыка/культура)
        Сара Торнтон
        Список: $15,95
        Наша цена: $15,95
        Доступность: этот заголовок обычно доставляется в течение 24 часов.
        Мягкая обложка, 201 страница
        Опубликовано Wesleyan Univ Pr
        Дата публикации: 1 февраля 1996 г.
        ISBN: 0819562971

        Уличные тренды: как сегодняшние альтернативные молодежные культуры создают завтрашний мейнстрим
        Жанин Лопиано-Мисдом, Джоан Де Лука, Джанин Лопиано Мисдом
        Список: $25.00
        Наша цена: $17,50
        Доступность: этот заголовок обычно доставляется в течение 2-3 дней.
        Твердый переплет, 224 страницы
        Опубликовано Harperbusiness
        Дата публикации: ноябрь 1997 г.
        ISBN: 0887308759

        Классные места: географии молодежных культур
        Трейси Скелтон (редактор), Гилл Валентайн (редактор)
        Список: $23,95
        Наша цена: $19,16
        Пока недоступно: вы все еще можете заказать это название. Мы отправим его вам, когда он будет выпущен издателем.
        Мягкая обложка, 288 страниц
        Опубликовано Routledge
        Дата публикации: 1 декабря 1997 г.
        ISBN: 0415149215

        к началу страницы


        Вернуться к модели молодежного служения

        Рождественский список желаний – субкультурный фотограф Дерек Риджерс выбирает подарок своей мечты – HERO

        Все, что угодно из прошлого каталога Creed Taylor International написать какое-либо руководство по подаркам, потому что в моем возрасте возникает очевидный вопрос: если у вас его еще нет, то почему? Я был одержимым коллекционером виниловых пластинок в течение многих лет, но в конце 90s, где просто не было очень многого из того, что я хотел, чего у меня уже не было.

        Сказав это, мне нравилось практически все, что когда-либо выпускалось великим джазовым лейблом Creed Taylor International, и есть много тех, которых у меня еще нет. Каждый релиз поставлялся в действительно красиво сфотографированном, прочном картонном конверте на развороте. Может быть, это просто ностальгия по бэби-бумерам, но на виниле этот материал звучит совсем по-другому.

        Сам лейбл давно умер, но многие обложки были сняты покойным, великим Питом Тернером».

        Нож ручной работы Оуэна Буша
        «Я никогда не был особенно жестоким человеком, но с тех пор, как я увидел немой документальный фильм BBC об Оуэне Буше, я страстно желал одного из его самодельных ножей. Судя по всему, они не одобряют людей, использующих их для разрешения споров, но у них двойное назначение — их можно использовать и на кухне».

        Мыло Mr Perfect от The Somerset Toiletry Co.
        «Подруга недавно купила мне мыло Mr Perfect от Somerset Toiletry Company. Я не совсем понял, что она пыталась сказать. Был ли это комплимент или совсем наоборот? В любом случае, он так сильно пахнет, что теперь вы можете почувствовать мой запах за несколько улиц».

        Серебряный шампунь Redken для мужчин
        «Грумер-мужчина дал мне бутылку этого средства на съемке. Это замечательно. Мои прежде седые и безжизненные волосы теперь седые и безжизненные, но с легким фиолетовым оттенком. Однако будьте осторожны, не оставляйте его включенным слишком долго. Иначе ты выйдешь из ванной, как Барбара Картленд.

        Кофейка ручной работы 
        «Конечно, если в этом отделе что-то пойдет не так, вы всегда можете прикрыть это кофией в стиле Нормана Паркинсона. Я всегда жаждал одного. Кажется, что единственные англичане, которые когда-либо носят их, либо художники, либо безработные актеры. И это очень похоже на то, к чему я стремлюсь».

        Дафлкот Mat de Misaine
        «Однажды я столкнулся с группой скинхедов в пабе Ист-Энда, и они сказали мне, что знали, что я левша, как только я вошел. и дафлкот», который выдал меня. Имейте в виду, по сравнению с ними Найджел Фарадж показался бы либералом, так что я воспринял это как комплимент.

        Но я всегда любил дафлкот. Чем тяжелее и бесформеннее, тем лучше. Это заставит вас почувствовать себя Грегори Пеком в Пушки Навароне .

        Картина Анны Пигаль
        Если бы деньги не были проблемой, мне бы понравилась одна из крошечных эротических картин Анны Пигаль. Ее стиль находится где-то между Виллемом де Кунингом и Ронни Крэем. Энн — настоящая уникум. Я впервые встретил ее, когда снимал ее для журнала The Face примерно в 1981 году. Она до сих пор носит флаг артистической богемы Сохо прошлого. Она чуть ли не единственная выжившая участница».

        Пара тонких серебристых кожаных лиан подземного борделя
        «Говоря о Сохо, всякий раз, когда я прохожу мимо магазина Underground на Бервик-стрит, Сохо, я с тоской смотрю на их замечательные бордельные лианы. Я хотел бы пару, особенно из тонкой серебристой кожи. Хотя на самом деле я никогда не могла их носить. Моя семья подумала бы, что я сошла с ума.

        Даже название «криперы из борделей» звучит так, будто жизнь сразу станет интереснее. К сожалению, я не думаю, что в настоящее время в Сохо остались публичные дома. Здесь? Я прошу друга?

        «Дорогому мальчику Гарри» Сью Смоллвуд
        «С подросткового возраста я собираю открытки, и на каждой из них есть нерассказанная история. Дорогому мальчику Гарри  от дизайнера Сью Смоллвуд — это история  британского кабельщика, пробирающегося по субконтиненту через серию открыток, отправленных его маленькому сыну. Это удивительный документ из прошлого, который был бы утерян навсегда, если бы не эта книга».

        Камера Nikon F
        «У меня уже есть несколько почти новых экземпляров камеры Nikon F, но, ИМХО, их никогда не бывает слишком много. Вы все еще можете выбрать очень хорошие экземпляры в магазинах подержанных фотоаппаратов менее чем за 200 фунтов стерлингов.